Гав!

Ще пів години колупання в звітах коханої «Гарячої лінії міста» і я реально почну гарчати і кидатися на оточуючих. Бо, хороба, коли пишеться програма обліку звернень, через сім років до неї якось приліплюються зовсім не плановані функції, а потім впродовж двох років на замовлення двох різних людей пишуться звіти, які беруть дані в різний час і з різними умовами, а потім ще в інших людей стає питання «А чому звіти не відповідають один одному?», то хочеться в довго і голосно матюкатися.

Що характерно: якщо будь-кого з тих людей попросити описати задачу від А до Я, то це в кращому випадку займе кілька днів, а в гіршому — просто вгонить в ступор. Але коли причіпитися до механізмів роботи того, що є, то треба все «по фен-шую» і з терміном «на вчора».

Я такий стан справ в гробу видів, тому тепер всі звіти будуть з одинаковими умовами, без ніякого «разброда і шатаній». Перфразовуючи відому приказку получається: «хочеш добре поставлену задачу — постав її сам».