Перший з пристроїв, про які я недавно обіцяв розповісти — маршрутизатор Mikrotik RB750.
Подивимося що влазиться в цю невеличку (113x89x28 мм) коробочку.
Що з цим всім можна зробити?
Ще мене в цьому агрегаті потішив напис на роз’ємі живлення: 8-28V
Маю, правда, один «негативний» відгук: майже вся документація написана під використання консольних команд і практично всі рекомендації в інтернеті через це рясніють фразами «для налаштування потрібен фахівець». Не вірте їм! Ризькі хлопці і дівчата не даремно отримують свої гроші — вони розробити прекрасний інтуїтивний, зрозумілий веб-інтерфейс конфігурування. В консолі свої принади (віддалений автоматичний запуск команд, наприклад), але у 90% користувачів навряд чи колись до такої специфіки дойдуть потреби. Для всіх решта — мишка, віконечка, підсвітка червоним кольором, якщо щось не те. Як казала Марія-Стефанія «та тут так розписано — обейзяна розбере!»
Якщо переживаєте чи вистачить в цієї крихітки потужності і пропускної здатності — не переживайте: вся львівська міскрада ходить в Internet через 600-мегагерцового «старшого брата» — RB2011. А це понад тисячу активних користувачів соцмереж, слухачів online-радіо, глядачів youtube i «Громадського» а також активних гравців в «Літаки», «Танки», «Варкрафти» і іншу похабень. І нічого — Mikrotik працює!
Єдине застереження з інтернету яким я відразу ж скористався: підключайте його через UPS, або дуже хороший фільтр, бо оригінальні блоки живлення дуже чутливі до скачків напруги і горять «на раз-два», хоча при такому діапазоні допустимих значень вхідної напруги знайти інший блок живлення не проблема — краще неприємностям запобігти, ніж їх розгрібати.
Ціна в $50 трошки кусюча (та ще й за пристрій без Wi-Fi), але погодьтеся — нерви дорожчі. А за той тиждень, що я пересів на Mikrotik інтернет ніби з ручніка знявся — все реагує помітно швидше. Загальна швидкість завантаження, звичайно нікуди не ділася — як було «до 5 Mbps» так і залишилося, але всі проміжні процеси під’єднання-від’єднання виявляється НАСТІЛЬКИ помітні, що коли з ними настає фен-шуй — це відчувається.
Така-от казочка, малята... То бе континед ;-)
Принесли мені на вихідних налаштувати Zotac ZBox ID42 Plus (Plus в маркуванні означає, що в ньому вже є пам’ять і жорсткий диск, а є просто Zotac ZBox ID42 — там ці комплектуючі можете доставити самостійно). Я люблю гарно зроблені речі. Так от Zotac ZBox ID42 — гарно зроблена річ.
Корпус приблизно 20х20см.та висотою чуть більше сірникової коробки вміщає в себе:
По-перше: колись я обіцяв розповісти чим закінчиться випробовування китайського кард-рідерав комп’ютері, який до цього два інших кард-рідера успішно спалив. Пройшло майже пів року — девайс працює і не пчихає! І це є гуд!
По-друге: мене тут народ питає чого це я раптом собі такі подарунки роблю.
Причин декілька:
Давно я хотів завести собі цю забавку, але все ніяк не відважувався — грошей воно коштує раз в п’ять більше ніж аналогічний «класичний» жорсткий диск. Спочатку думав, що зроблю собі подарунок на день народження, але подивився на характеристики SSD-дисків і зрозумів, що подарунком собі на день народження буде SATA-3 контролер, без якого вся ця затія практично не має змісту: майже всюди SSD-шки мають саме інтерфейс SATA-3 і якщо вже «витискати» з нього всю швидкість (а для чого він мені ще потрібний?), то треба трохи оновити і комп’ютер.
Потім був Крим — на нього треба було трохи грошенят зекономити, а от днями якраз довелося купляти звичайний ноутбучний хард і я вирішив — гори воно все синім полум’ям — візьму ще й SSD-шку!
Отже що таке SSD-диск і для чого його використовують.
Нарешті експеримент закінчився. Результати такі:
Зла доля :-( вирішила нагадати мені, що і такий shit час від часу happens. Не так мені, як Миколі(хард все-таки з його ноутбука), але відеозапис з його малюками витягнути з того харда захотілося саме мені.
Довелося пригадати що я на цю тему знаю і братися до справи.
Даним-давно, ще в січні місяці, коли снігу було значно менше ніж зараз, а гарного настрою значно більше, натрапив я на китайський internet-магазин DealExteme, в якому знайшов цілу купу цікавинок і дещо навіть замовив. Спочатку я пробував оплатити замовлення через картку одного відомого банку, але його не менш відома система internet-банкінгу вперто відмовлялася дозволити моїй кредитці on-line розрахунки (десь 5 днів я перевіряв, але здається вони не дозволені і донині). Довелося спробувати чи годиться моя зарплатна картка для такого діла. Годиться. До кінця дня я вже бачив в системі замовлень DealExteme статус «Payment Confirmed».
Але на цьому пригоди не закінчилися.
Кумедно :-) Тиждень, як в мене був DELL'івський ноут, а зараз — Hewlet-Packard'івський Pavilion dv6000.
Машинка десь на рік-два новіша від попередньої і, відповідно, параметри трохи кращі:
Знову в мене в руках цікава штуковина і знову ділюся враженнями з Вами. На цей раз мені «на растєрзаніє» трапився ноутбук DELL Latitude D630, якщо вірити наклейці на батареї — 2007 року випуску. Незважаючи на поважний вік модель має досить непогані характеристики:
Працює на AutoGenCMS 0.2.6