Excel — отстой. LibreOffice/OpenOffice Calc рулить!

Мене дуже денервує, коли прості речі треба робити через дупу.

Нещодавно попросили мене зробити простеньку рахувалку. Взагалі-то спочатку мова йшла про програму, але задача виявилася настільки тривіальною, що врешті-решт зійшлися на Excel’і.

Само собою ніякого Excel'я в мене в Linux'i нема і я все робив в LibreOffice. Потім зберіг в форматі Excel'я, перевідкрив, переконався, що нічого не втратилося при конвертації і пішов показувати людині як то все працює.

Ага! Шшас! Так воно і запрацювало...

Перший глюк: я задав в формулі діапазон з першого рядка по міліонний — на віки-віків би хватило. Похерило формулу, понаписувало всюди #REF. Довелося перенабирати... Нє — я розумію — ригнутися помилкою в результаті, але формулу пошо було коряжити???

Далі веселіше — список значень для підстановки мусить знаходитися на тому ж листку, що і поле, куди його підставляю. Тобто зробити листок з переліком значень і використати його на декількох інших — зась! Довелося в окремому стовпчику написати, що значення його комірок беруться з іншого листка, а тоді вже його використовувати як джерело підстановки. Костиль...

І на закуску дістав пригоди з тим же щойно створеним списком підстановки: LibreOffice сортує значення і показує лише унікальні. Excel — показує в порядку введення. Було б нічого, але список теж «на виріст» і в ньому получається ціла купа порожніх комірок. При цьому обидва офіси пропонують перше найближче значення до вашого вводу. Яке перше найближче значення до порожньої стрічки? Правильно — порожня стрічка. От тільки в LibreOffice Calc'у вона по сортуванню «випливала» наверх, а в Excel'i вона вкінці списку. В «випадайці» показується вона і все, що нижче, тобто в Calc'у — список значень, а в Excel'i — купа порожніх стрічок. Дупа... Довелося зверху списку зробити одну порожню комірку.

Ніби нескладно, але порівняно з початковим варіантом — костиль на костилі і костилем попихає. А що найбільше трафляє: формат-то виявляється все дозволяє, а обмеження накладає оболонка.

А мораль цієї казочки така: скільки б таких очевидних дурниць не творилося, ви, шановні юзери, вперто користуєтеся продуктами життєдіяльності Біллі Ґєйтса, «бо привикли», «бо так все робили», «бо так всі роб’ют» і т.д. І по великому рахунку це сумно... А по малому — та на здоров’я — самі ви з їх глюками не розберетеся, а мені лишня копійчина не шкодить :-)

«Случилось чудо!»

Далі не зовсім по «Карлсону» (там було «Друг спас друга»), але теж незле: Російська компанія 1С нарешті зробила Linux'ову версію своїх програм. І не лише сервера, як це було донедавна, а й клієнтів.

А це означає, що більше не потрібно платити скажені гроші за продукти життєдіяльності Біла Гейтса, гордо іменовані операційною системою Windows, а преспокійно працювати без їхніх глюків.

Happy re-birth, reiser4!

Колись я записав в неживі проекти файлову систему Reiser4. На щастя передчасно. Нещодавно я помітив, що з кінця минулого року розробники активізувалися і для свіжих версій ядра знову доступний її драйвер.

Нагадаю основні «вкусняшкі» четвертого райзера:

Як працювати на Windows без антивіруса

Спочатку анекдот:

Діалог в часи появи двоядерних процесорів:
— Для чого тобі двоядерний процесор?
— На одному ядрі буде антивірус працювати, а на іншому вся решта система.

Якщо у вас є антивірусна програма в режимі постійного захисту, то погляньте в «Диспетчер задач» і переконайтеся, що доля правди в цьому жарті дуже велика — доки не запустите щось справді нагружаюче: забавку якусь, фото-, відео- чи музичний редактор або ще щось досить ресурсоємке, доти антивірус буде найбільшим споживачем ресурсів (ще й чималих!). І якщо процесором він просто змушений ділитися, то пам’ять, яку він «зажер» система навіть не має шансу скинути в SWAP-файл, бо вона постійно використовується.

На сучасних потужних комп’ютерах це все не дуже заважає, але навіть на них стає набагато приємніше працювати, коли вимкнути чи взагалі видалити антивірус, то що вже говорити про комп’ютери кількарічної давності в яких і процесори слабші, і оперативної пам’яті в рази менше — для них постійно активний антивірус стає просто недозволеною розкішшю.

З іншої сторони — якщо його вимкнути, то система стає відкритою для різної зарази і з часом щось та й вчепиться. Істина, тобто в нашому випадку — комфортна робота, як завжди, десь посередині: додаткові налаштування системи і додаткова дисципліна користувача (тобто вас) дозволять вам якщо й не повністю відмовитися від антивіруса, то принаймні вимкнути його постійний захист — точно.

Лохотрон iWowWe

Підключення UARnet'івського шнурка і переналаштування домашніх девайсів було вчора найпродуктивнішою справою, але не єдиною цікавою. Надвечір мене (і ще з 30 людей) запросили на презентацію «супер-пупер-нової технології», яка зрештою виявилася просто пірамідою.

Мова йде про MLM-компанію iWowWe, продукти якої ніби-то покликані зробити революцію в комунікаціях — масовий відеозв’язок. І для цього не потрібно жодного програмного забезпечення — все працює через бровзер (Ага... Розігналися. Та частина, яку мені вдалося спробувати працює на Flash'i, тобто на неламаному iPhone Ви нічого не побачите, підтримка Falsh для Linux'a теж закінчилася на 11 версії — технологія плавно помирає з впровадженням HTML5, а вони на ній «прогрес» будують). Доповідач хвалився, що можливість розмови один на один є безплатною — на сайті я такого не знайшов — хочеш триндіти — $20/місяць на бочку.

Статистика, сер!

Оце зайшов в Google Ananlytics, переглядаю різні параметри і помітив цікаві речі:

За цей тиждень BAN читали з бровзерів в яких бажаною мовою контенту є:

  • 48.12% — російська
  • 39.10% — українська
  • 12.78% — англійська

Чи то мені пора вводити багатомовність на сайті, чи у вас, шановні відвідувачі, щось з налаштуваннями не те ;-)

І знову про 64бітні вікна

Все-таки не даремно я колись експериментував з 64бітним Windows'ом — сьогодні мені це все знадобилося. Принесли мені «жертву»: ноутбук Asus A7U з жахливо вторможеною віндою. Від Linux'а народ як завжди морозиться, тому буде на ньому жити чергова інкарнація вінди. 2Гб пам’яті і 64бітний двоядерний Turion були вагомими аргументами, щоб на цей раз спробувати 64бітну версію операційки.

Зомбі-дайджест. Софт

Під таким моторошно-загадковим заголовком пропоную вашій увазі кілька проектів, які, на мою думку, зовсім незаслужено «померли», або перебувають в «підвішаному» стані.

Limbo — CMS (система керування контентом), клон Mambo. Назва розшифровується як LIte maMBO. На одинакових налаштуваннях «взувала» Mambo по швидкості, але це не основна її перевага — швидких CMS існує чимало. Основна її перевага полягала в тому, що вона містила драйвер бази даних на текстових файлах, тобто не вимагала для роботи традиційного MySQL'я. В мого провайдера пакет без MySQL'я коштує відчутно дешевше. Також дуже багато безкоштовних хостингів не надають підтримку баз даних, а тут — все працює, та ще й модулі від Mambo підходять.

Нестандартні Windows'и — 2. Windows XP 75Mb edition

В продовження теми про продукти життєдіяльності Біллі Ґейтса сьогодні пропоную вашій увазі ще один вдалий приклад того, що маючи прямі руки, можна творити дива.

Назва 75Mb edition говорить сама за себе — інсталяція цього екземпляра займає всього 75 мегабайт і поміститься навіть на CD в форматі візитки (хто ніколи не бачив або не пам’ятає — такі теж були. Використовувалися здебільшого для роздачі презентаційних матеріалів). Хоча в статті про інсталяцію та настройку XPюшки я застерігав проти використання збірок, бо в них може бути напхано казна-чого, тут явно не той випадок — творці Windows XP 75Mb edition явно туди нічого зайвого впхати не могли.

Працює на AutoGenCMS 0.2.6

А чому це всі вирішили, що в сайта має бути шапка?