Новини

Хороші. Я нарешті вибрався в давно плановані Горгани.

Погані. Виявляється в мене жахлива алергія на пилок.

Хороші. В горах зараз все цвіте і це неймовірно красиво.

Погані. Мені від цього просто нереально хижо.

Хороші. Я все ще не розівчився водити автомобіль.

Погані. Довідатися про це було б приємніше за якихось інших обставин, а не через п’яний травматизм своїх друзів.

Хороші. Чувака акуратненько зашили і серйозних наслідків ця пригода для нього не буде мати.

Погані. Бухати після цього ніхто не припинив.

Хороші. Надмірний алкоголізм не завадив на другий день все ж піти в гори.

Погані. Скористатися свіжо(?)придбаною картою не вдалося, бо пішли добре відомими маршрутом на г. Яйко Ілемське.

Хороші. Я в досить непоганій фізичній формі.

Погані. «В досить непоганій» порівняно з чуваками, які пили другий день поспіль, а насправді... Хто зна...

Хороші. Народні прикмети не помиляються.

Погані. Дим стелився понад землю, роса звечора не випала.

Хороші. Погриміло і поблискало десь далеко, а нам дістався лише сильний вітер і легке накрапання.
 

Загалом відпочили класно (майже всі). Підзбираю в народу фотографії і можливо сюди додам, а може окремо викладу — дасть ся чути. Карта насправді виявилася не такою вже й зайвою: звіривши її з місцевсітю ми придумали ще один маршрут, також приблизно на три дні, тільки не такого алкотрешу, а реального серйозного походу. Зберемося — дам знати!

Я Вам не скажу за всю Одесу...

Перенесено з сайту tourpro.com.ua

За всю не скажу, але центр мені ДУЖЕ сподобався. Архітектура там просто фантастична. Інша справа, що воно місцями трохи валиться, але все одно видно, що то красиво. Ну а ті будинки, котрі відремонтовані — просто фантастика.

А море, то є море: воно красиве завжди. Навіть з монстрозними кранами...

Та що я вам розказую — дивіться самі:

Хвіст №3, він же Вело-Крим — 3. Захід

Попередня частина закінчилася нашим приїздом в Ялту. Але цим не закінчився наш день, бо ми планували заночувати десь на узбережжі поближче до канатної дороги на Ай-Петрі. Ну планували-то планували, а вийшло як завжди: дорога з Ялти повела круто вгору, та ще й не просто круто, а й довго. Педалити перехотілося десь в перші хвилин 20, а десь через годину вже і йти було влом. Але заночувати було ніде, тому йшли далі.

Після підйому, як логічно припустити, врешті-решт почався і спуск, але за той час ми відійшли настільки далеко від берега, що початкові плани на ночівлю нереальними нарешті визнали всі. Як ви, мабуть, пам’ятаєте з попередніх частин нашої «епопеї» темніє в Криму значно швидше, тому коли біля десятої вечора ми проминули санаторій «Курпати» і нарешті знайшли якийсь магазин, де можна б було поповнити запаси води, була вже глупа ніч.

Як назло ми ще й виїхали на роздоріжжя і стали перед вибором: вниз до населених пунктів (тобто шанси знайти місце для ночівлі — нульові) або знову вверх і що там з «спальними» місцями теж невідомо.

Бакота + Кам’янець-Подільський. Oops! I did it again!

Перенесено з сайту tourpro.com.ua

Як то кажуть: «Якщо гора не йде до Магомета...», себто ніяк не може назбиратися компанія на Бакоту, то Магомет (в моїй особі) поїде туди з іншою компанією.

Минулих вихідних (20-21 липня) так і сталося. Зібралися в п’ятницю пізно ввечері, запакувалися в бусик і покатулялися.

«Траса» Львів—Тернопіль заслуговує не те що окремої статті, а цілого розділу, але десь на карті ганьби «Укравтодору». Тут лише напишу два слова: можете — обминайте!

Нотатки, з минулих поїздок стали в нагоді — цього разу ми не блукали на об’їздній Тернополя, а відразу поїхали куди треба.

А на місці — як завжди неперевершена краса Поділля і Дністра зокрема. Ну і, звісно ж, не обійшлося без відвідин казкового Кам’янця-Подільського. Виглядало це якось отак:

Хвіст №2. Фотозвіт з покатушок на Синевир

Принагідно нагадую, що існує такий сайт як ТурПро, на якому час від часу з’являються ідеї поїздок, а згодом — описи того, що получилося. Як, наприклад, оцей. Єдине, що до нього бракує: фотозвіт, який тоді просто-напросто не помістився на сервері.

Трошки перебирання сміття і — вуаля — місце знову є! Тому ловіть:

«Блазні мимоволі»

Сьогодні мені довелося побувати на заньківчанській прем’єрі — виставі режисера Ореста Огородника «Блазні мимоволі». З самого початку стає зрозуміло, що це комедія: починається все з того, що студент музучилища — барабанщик Тарас — переїхав до батьків в невелику напівпідвальну квартиру, бо посварився з тещею через те, що та порубала його палички, коли до нього о другій годині ночі прийшло натхнення і він вирішив побарабанити :-)

Бакота — 2013

Перенесено з сайту tourpro.com.ua

Ахтунґ! Оголошення!

Маємо черговий подарунок від уряду — додатковий вихідний на День Конституції — 28 червня (п’ятниця). А це означає, що є три дні вихідних і можна з’їздити, наприклад в Бакоту.

Початковий план такий:

Вело-Крим — 2. Південний схід

Попередня стаття закінчилася приїздом на «Піщану балку» — пляж перед Феодосією. Перше, що варто згадати: там ми ночували не в повному складі. Остап притиснув на педалі так, що опинився аж на іншій околиці Феодосії і повертатися (а насправді підніматися) йому не було сенсу. Намет, казанок і їжа в нього були, так що ми не дуже хвилювалися за нього.

Сам пляж майже по всій довжині роздерибанений між базами і санаторіями, але на вільному п’ятачку знайшлося шикарне місце: рівне і з дровами.

А на ранок виявилося, що ще й з кліщами. Насправді перший екземпляр трапився на очі ще звечора, але я по незнанню обізвав його крабиком, дав щелбана і він полетів в невідомому напрямку.

Вело-Крим — 0. Знайомство з учасниками

Якось кострубато виходить писати текст про людей, усвідомлюючи, що частина (ба навіть більшість) з вас, шановні читачі, цих людей не знає. Спробую коротко познайомити вас з учасниками цієї пригоди.

веломаньяки

Вело-Крим — 1. Арабатська стрілка

Ідея писати щодня з тріском провалилася, як тільки виявилося, що славно-/сумно- звісний «ОГО! Мобільний» не дуже-то й спішить з’єднуватися на Арабатській стрілці чи в інших точках Криму, а навіть коли з’єднується — швидкість така, що поки відкривав сторінку BAN'a вКонтакте, то якраз встиг допомогти поставити намет. А за таких умов статтю написати — взагалі фантастика. Тому вибачайте за вимушену перерву.

Зате тепер я маю про що писати.

Трохи давня задумка всупереч всім традиціям не накрилася мідним тазом і ми таки поїхали на тиждень велосипедами в Крим. Доба в поїзді — це нецікаво, тому почну з приїзду.

Працює на AutoGenCMS 0.2.6

А чому це всі вирішили, що в сайта має бути шапка?