Ну для початку, мабуть, незле було б розказати що таке Viber і чому його треба дурити.

Так от: Viber — це програма по функціоналу дуже схожа на Skype, але іменем користувача в ній служить номер телефону і для реєстрації ви повинні її встановити на свій мобільний. Є версії під всі популярні мобільні операційні системи і гімNoki’ю (ну де ж без неї).

При цьому сам мобільник потрібний тільки в момент реєстрації (дурю — не тільки, але про це пізніше), щоб на нього прийшла СМСка з кодом. А далі все спілкування йде через internet. І не обов’язково з мобільного: є звичайні десктопні клієнти під Windows, Linux i MacOS X

Якщо у вас iPhone, Android або щось в тому роді — жодних проблем — ставите на телефон, реєструєтеся, ставите на комп’ютер і користуєтеся. А от якщо ні....

Процес «переїзду» на українську соціалку WeUA прогресує — там нарешті можна зареєструватися :-)

Перше, що вилізло боком вже на реєстрації: по-людськи написаний апостроф ’ воно не розуміє. Довелося поставити англіцьку крякозябру `, яку я недолюблюю, бо вона не в ту сторону і через це ні секунди не схожа на писаний апостроф. Тому, якщо будете шукати мене — шукайте напис Володимир Помф`юк.

Щоправда тут же слід згадати про другий нюанс: пошук глючить безбожно. Поки написано одне слово, то воно ще щось шукає. Як тільки написати два слова або задати місце проживання — «По вашому запиту нічого не знайдено»

Що тішить — в рубриці «Обговорення» і ці і багато інших проблем описані, адміністрація реагує і потихеньку виправляє.

Бачу цілу купу таких написів по всьому Кантакту (з Одноглазніків я видалився колись давно). Само собою за якимось разом мені закортіло подивитися що ж там роздають :-)

Спочатку на сторінці крутилися красиві лічильники, які показували час до запуску нової соціалки. Мав цей «час Ч» настати якраз першого квітня, але розробники прикололися і вже котрий день там висить сторінка, з інформацією про те, що нову соціалку, бач’, атакують, але це вирішать «найближчим часом» і як заведено: «вибачте за незручності».

А чи насправді були атаки? Не знаю, не знаю...

Рідко я зачіпаю тему IP-телефонії, хоча вона дуже цікава і широка. Може це тому, що статті технічного спрямування я пишу переважно як нотатки для себе, а інформації на цю конкретну темі в internet'i — навалом.

Отже коротка постановка задачі: є точка R і точка S, в обидвох є internet, в точці R є ще й міський телефон. Люди в точці S також періодично хочуть дзвонити на міські номери, але з мобільного — то трохи напряжно в плані фінансів, а стаціонарного — нема і найближчим часом не передбачається.

«Прокинути» існуючий номер за допомогою IP-телефонії — рішення очевидне і на перший погляд не складне, але треба врахувати декілька нюансів:

п.1 соцмережі — зло! Вони затягують і крадуть цілу купу часу.

п.2 якщо вам все ж необхідно мати справу з соцмережами — пам’ятайте про п.1

Тепер по суті:

В перекладі українською це заґраничне слово означає «полівка сіра», тобто миша. Мене ж цікавили не гризуни, а Campagnol VPN — програмне забезпечення для створення віртуальної мережі (VPN) між комп’ютерами, які знаходяться за маршрутизаторами з ввімкненою трансляцією адрес (NAT).

Для чого це потрібно і чому б не користуватися звичними засобами для створення VPN? Та все тому, що ці самі звичні засоби вимагають втручання в налаштування маршрутизатора принаймні на стороні сервера. А якщо сервер далеко-предалеко, а кваліфікованого фахівця там немає? Руки в ноги і поїхав!!!

Адміністратори (в т.ч. я) народ лінивий, тому знайшли інший спосіб.

Про зв’язок від «Укртелекому» вже багато писано взагалі, і зокрема мною трошки. Коротше про зміну провайдера я подумував давно, аж раптом мої думки матеріалізувалися: вчора в двері постукали хлопці з UARnet'y і попросили ключі від горища щоб перекинути кабель з нашого будинку на сусідній. В процесі пошуку ключів, яких ніхто в очі не бачив вже незнати скільки, хлопці розповіли всі умови підключення:

• оплачуєте кабель і роботу по прокладанню — 6 грн./м.
• укладаєте угоду — це ще одноразово 60грн.
• обираєте тарифний план і щомісяця платите гроші відповідно до нього

Також виявилося що оптичний вузол знаходиться на горищі сусіднього будинку і кількість кабелю потрібна для підключення мого останнього поверху просто смішна.

Хлопаки кинули кабель куди їм треба було, подякували за ключі і пішли, а я почав зважувати всі «за» і «проти».«За» — UARnet є компанією з хорошою репутацією і точно відомо, що стабільність з’єднання в них майже гарантована (це відчутний плюс порівняно з «Укртелекомом», який в дощ міг взагалі «відвалитися»).«Проти» — додаткові витрати на підключення. Перемогла теза «здоров’я дорожче, а нервові клітини не відновлюються» і я набрав 275-84-01, розповів їм де живу, що хочу стати їхнім абонентом, вони переконалися, що в них справді неподалік є обладнання, записали мої контактні дані і пообіцяли, що монтери зв’яжуться зі мною протягом двох тижнів.

Сьогодні з самого ранку якась єресь відбувається з Internet’ом. Ціла купа народу жаліється на проблеми з сайтом і поштою. Ближче до обіду проблема трохи прояснилася: прийшов «відлуп» при спробі відправки пошти з Yandex'a, в якому було приблизно таке<fake_name@ban.lviv.ua>: Host or domain name not found. Name service error for name=ban.lviv.ua type=AAAA: Host found but no data record of requested type

Теорія штука хороша, але без реального застосування — безглузда і непотрібна. Перечитуючи третю частину серії «лікбезів» я зрозумів, що без ілюстрації її реальними прикладами, вона залишиться надто сухою і майже непридатною до використання. Писати просто «в ефір» я ніколи не збирався, тому пропоную декілька конфігурацій, які, сподіваюся, наочно покажуть що і як робиться.

Ну от нарешті прийшла черга розповісти що таке протокол TCP/IP четвертої версії. Попередні версії завершили своє існування ще на початку 80-х років минулого століття і інтерес становлять хіба для істориків. Наступні версії... Вони теж є. П'ятої так офіційно ніколи і не вийшло — так планувалося пронумерувати версію з розширеними можливостями передачі мультимедіа, але в результаті розробки в цьому напрямку отримали власні назви ST та ST2, але поки визначалися з їх назвами, то почалася розробка IPv6.

Розібратися в IPv6 можна з допомогою півлітри і здоровенного талмуда з описом (це не я придумав — це я переклав цитату), але наразі така проблема гостро не стоїть.

Є і інші розробки — IPv8, IPv9 та IPv12, але вони наразі не вважаються серйозними проектами (хоча люди, які читали специфікації, кажуть, що той же IPv8 набагато зрозуміліший ніж IPv6).

Але це все лірика — нас цікавить роботяга з тридцятирічним стажем — IPv4.