Вдусили ’сь ’мо вчора флящинку пива з братніми і сестринними народами :-) з нагоди моїх нещодавніх іменин. Але крім традиційного побутового пивного слабоалкоголізму, якого, як на мене, було б цілком достатньо, двоюрідний брат Джон(насправді Богдан, але через те, що він Малкович — в вузькому колі любителів похохмити став Джоном) здарував мені такий-от мегадевайс:
Це ліхтарик, який можна заряджати як від мережі 220, так і від сонячної батареї, яка йде в комплекті. Крім безпосередньої функції — світити, має ще USB-роз’єм через котрий можна заряджати мобільники, фотоапарати і все решта, що вміє заряджатися з USB. Якщо взяти його з собою на кількаденний відпочинок кудись подалі від цивілізації, то без світла і зв’язку не залишуся.
Є, правда, з погляду туриста в нього два мінуси:
Але то дасть ся чути мінуси вони чи не дуже. А наразі в мене просто є свіжа забавка з якої я тішуся :-)
Після довгих роздумів, зважування всіх «за» і «проти» я врешті-решт махнув рукою на всі «проти» і трохи більше тижня тому купив собі мотор-колесо, про яке вже раніше трохи писав. Виявляється його зовсім не обов’язково замовляти в Миколаєві, а можна придбати в нас у Львові (адреси на сайті не вказано, але кому цікаво — магазин розташований на мотозаводі).
Почнемо з поганого:
Хто робив біль-менш серйозний ремонт, той знає, що електричні розетки та вимикачі (може не всі, але мені завжди траплялися саме такі) продаються відразу з одинарними рамками і якщо ви їх хочете поставити на стінку в рядок, то для цього потрібна додаткова рамка на 2, 3, 4, чи скільки там треба місць, а одинарні, відповідно, залишаються як відходи.
Виглядають вони ось так:
Задача: Є термопринтер SP-POS58III, є робоче місце під Linux. Потрібно друкувати чеки на цьому принтері.
Для початку про цей принтер треба знати, що насправді китайці нічого не придумували, а взяли чіпи EPSON'a і на них зробили свій девайс. Тому він підтримує EPSON'івські ESC-послідовності, а також звичайний текстовий друк в DOS'івській (866) кодовій сторінці.
З огляду на це отримуємо наступні варіанти вирішення задачі:
Сьогодні виявив «чудову» властивість телефонів на базі Android'a — вони не вміють записати телефон на SIM-карту. Потрібна стороння програма. Жодна з програм не підтримує кирилицю. Welcome to hell!
От вам і нові технології :-(
Раз за разом переконуюся, що СМАРТфон — це все-таки iPhone.
Світлій пам’яті Воробусової мобілки присвячується...
Цей чувак в пошуках нового телефону вже обгадив пів-Кантакта навколомобільними запитаннями. Я колись-там обіцяв на його статті відповідати статтями в себе, але поки що це в мене виходить не дуже — треба виправлятися.
Отже давайте потихеньку розбиратися куди ж рухається технічний прогрес в сфері мобільних телефонів.
Рідко пишу, але про класні події або про наболіле мушу написати. На цей раз стаття буде про наболіле.
Одного разу як більшість порядних українців я у відпустці не відпочивав, а вирішив зайнятись власним авто (заміна мастила, діагностика і ремонт чого треба). Мастило я б міг замінити сам, але виявилась неприємна дрібничка, а саме була зірвана різьба на пробці піддона (а пробка під внутрішній квадрат). І от я для того щоб приварити якогось болтика заїхав на автосервіс і заодно заплатив за діагностику. Надіагностували мені заміну тормозних колодок і пильника зовнішньої гранати. Я впринципі задоволений виїхав з сервісу, бо і витрати невеликі і ремонти не критичні (як для Львова). Роздобув я необхідні запчастини і на той же сервіс для їх встановлення (не буду вдаватись в подробиці заміни хоча я потім подивився в книжку по ремонту автомобіля там було це все описано інакше). Отут почались пригоди.
Мої недавні мандри мали один неприємний «побічний ефект» — я загубив телефон. Старий добрий Siemens SK65, який був телефоном і тільки телефоном. Ніяких камер, плеєрів і іншої непотребщини. Ігри були, але так як я за часто в них грав, то залишилася тільки одна — wappo — там треба було логіку включати, а то діло я люблю.
По поверненні додому батьки спихнули мені юзаний KTECH v900, з яким батько ніби уживався більш-менш, але йому подарували новий, а мама терпіти не могла (як я її розумію!!!). Зараз я відберу трохи хліба в хлопців з «Мобільних технологій» і напишу про свої враження від цього чуда китайської чи то корейської інженерної думки.
Погода за вікном з кожним днем чимраз більше тішить і поневолі починаєш згадувати про подорожі, цікаві місця і просто відпочинок. Способів вибратися кудись є декілька:
— автотранспортом, своїм або маршрутним. Плюси — висока швидкість, комфорт. Мінуси — вартість проїзду та проживання.
— велосипедом. Плюси — непогана швидкість, низька вартість. Мінуси — вгору крім рюкзака потрібно тягнути ще й велосипед.
— пішки. Плюси — найнижча вартість, практично довільний маршрут. Мінуси — тягати їжу, одяг і житло на собі треба ПОСТІЙНО.
Я ж хочу описати Вам дещо таке, що відкриє Вам ще одну цікаву можливість, а саме велосипед з електродвигуном.
Розкажу Вам історію з власного життя, а Ви як завжди прокоментуйте, покритикуйте або підтримайте, одним словом, скажіть свою думку.
Отже, одного разу ще в 2006 році на професійному відеомагнітофоні зі всякими модними функціями, відмовила кнопка запису, а це чи не найважливіша кнопка в ньому, яку використовував брат в своїй роботі по відеомонтажах.
Працює на AutoGenCMS 0.2.6