Хвіст №1. Фото з минулорічної зустрічі одногрупників

Давним-давно, аж рік тому :-) я виклав університетські фотографії, трохи розповів про студентське життя і побіжно згадав, що десь би мала відбутися якась зустріч з нагоди десятої річниці випуску.

Приблизно за місяць так і сталося, але свого фотоапарата я, на жаль, на зустріч не взяв, а поки мені скинули фотографії, то якось і призабулося, що треба б щось написати, а забувати такі речі то не є гуд, тому виправляюся: ловіть фотозвіт з Сашиної мобіли, а якщо ще в когось щось є — скиньте, бо до мене прикочувало тільки це.

Ніч

Ніч — це така спеціальна чарівна частина доби, яка вигадана для того, щоб зробити перезавантаження свідомості після біготні дня. Для цього не обов’язково спати — достатньо лише, щоб настала ніч. Вона очищає вулиці від суєти, думки від буденності і залишає лише спокій, чистоту, все дійсно важливе і справжнє.

Неважливо «жайвір» ви чи «сова» — час від часу гуляйте вночі — вона того варта.

Хитрунка-ніч ховає в темряві все зайве і засвічує ліхтарі над усім важливим. Все здається таким як було раніше, таким як було завжди. В темряві ховається велике місто і безліч щоденних дрібних і надокучливих справ, а в світлі вуличних ліхтарів залишається лише маленький острів дитинства зі світлими мріями, щирими друзями і наївною, але такою потрібною вірою у те, що все буде добре!

Золота осінь

Вчорашня погода змусила пошкодувати, що в мене не було при собі фотоапарата засвітла. Сьогодні вирішив виправитися. «Безпрограшний» маршрут Високий Замок — Кайзервальд і сьогодні не підвів, а по дорозі ще й поглянув «одним оком» що то таке петанк.

Запрошую віртуально прогулятися зі мною:

Студентські роки

Сьогодні додам ще трохи старих фотографій, але на цей раз трохи більш тематична підбірка ніж минула — це фото нашої університетської групи. Декого з цих людей я вже десять років не бачив :-(

Старі фотографії

Тематичну підбірку з цеї серії я вже викладав тут в одній зі статей, а ці до недавнього часу висіли в моїх «Кантактах». Проте по технічних причинах їх там більше немає, а в-принципі це моменти, які приємно згадати (ну принаймні тим, хто на фото), тому нехай тепер висять тут. Тим більше я тільки-но довів до працездатного вигляду невеличку систему керування картинками.

Всі, хто себе впізнають, можуть взяти в мене фото трохи більшої роздільної здатності.

Весна прийшла!

Погода останніх тижнів більше нагадувала осінь, але ось вже кілька днів як все виправилося і можна виходити на природу.

Сьогодні наша гоп-компанія мала нагоду ще раз привітати колегу по блогерському цеху пана Воробусаз його 25-річним ювілеєм. Відбувалося все це безчинство на Чортових скелях неподалік Львова. Фото наших фейсів навряд чи комусь будуть цікаві, але попри приготування шашликів ми всі помітили, що природа остаточно прокинулася від сну

Nikon D200 рулить!!!

Приніс колега на роботу свіжу забавку — фотоапарат Nikon D200. Трохи поюзаний, трохи з кумеднии налаштуваннями, але загалом повністю робочий. Звісно ж я попросив його опробувати цей девайс і порівняти зі своїм D50. Відразу ж зізнаюся: двохсотка «взула» п’ятдесятку по всіх параметрах. Єдине, що спричиняє певні незручності — картка CF, на котру кардрідери трапляються значно рідше ніж на SD з D50. В будь-якому випадку залишається USB-шнур, через котрий можна зчитати знімки завжди.

Працює на AutoGenCMS 0.2.6

А чому це всі вирішили, що в сайта має бути шапка?