Скільки б Vorobus не хвалив скайп, а телефон то є телефон і є ціла купа ситуацій, коли без нього тяжко. Дещо про IP-телефонію я вже розказував і, зокрема, в тій статті звучала така фраза, що якби домовитися з друзями, які живуть в іншому місті чи взагалі закордоном, то можна здійснювати надзвичайно дешеві (за ціною місцевої розмови) дзвінки.

Про те, що оператори IP-телефонії існують знають всі, але нещодавно шукаючи інформацію по налаштуванню апаратних IP-телефонів я випадково натрапив на перелік сервісів, які дозволяють безкоштовно отримувати вхідні дзвінки в різних країнах світу.

Прибив обліковий запис в Твіттері, максимально вичистив сліди свого перебування на Facebook'y. Сам обліковий запис не прибивав, бо він потрібен для віджетів на сайтах.

Завтра візьмуся за «Однокласники» і «Контакт»

Чому? Та тому, що це віджирає скажену кількість часу, який можна провести значно корисніше! Спілкуватися треба з живими людьми, а не з фотографіями і статусами. Хочете привітати з днем народження — подзвоніть, прийдіть в гості! Хочете поговорити — зустріньтеся в парку чи кав’ярні! Хочете познайомитися — знайомтеся на вулиці!

Відірвіть нарешті дупу від крісла, а очі від екрана!

P.S. Хто знає як грохнути обліковий запис на friendin.net?

З технологіями передачі даних ми визначалися в першій частині. Тепер давайте розберемося в можливостях обладнання, яке об’єднує між собою різні елементи мережі. До такого обладнання належать: концентратори, комутатори, точки доступу, маршрутизатори і різні комбіновані пристрої, типу ADSL-модем—маршрутизатор—WiFi і т.п.

Почнемо з найпростіших по функціоналу:

Щоб не виникала потреба в різних недолугих пояснюваннях на пальцях, як це довелося робити в попередній статті, спробую написати таку собі чисто теоретичну «почитайку», на яку при потребі можна буде посилатися.

Якщо чесно — це друга спроба. Перша померла, запутавшись в дебрях моделі OSI, тому тут про неї просто коротко скажу: це теоретичний розподіл процесу обміну інформацією на сім рівнів, який на практиці строго ніколи не був реалізований — ціла купа стандартів і протоколів описують відразу декілька рівнів моделі OSI. Більш-менш чітко розділені перший (фізичний), другий(канальний) та третій(мережевий). Все, що вище — практично завжди перемішано, але на щастя на етапі побудови мережі вони нас майже не будуть цікавити.

Що не кажіть, а соціальні мережі надійно ввійшли в наше життя і в кожного з нас є обліковий запис в одній-двох-трьох соціалках (навіть моя мама вже крім «одноглазніків» користується ще й «фейсбуком»).

Також з’явилися люди, яким з різних причин потрібно бути постійно «на зв’язку» (працівники компаній, які ведуть бізнес через соціальні медіа або мають там сторінку підтримки користувачів, тощо), або такі як я, які вважають, що це просто зручно.

Ну і само собою, що переключатися між вікнами чи закладками в пошуках нових повідомлень не надто зручно, тому для спілкування бажано придумати щось універсальне.

Про підтримку «кантакта» програмою qutim я вже писав, але, як то кажуть «не контактом єдиним...», та й у кожного є своя улюблена програма для спілкування. Тому сьогодні пропоную вашій увазі більш універсальний варіант.

Якщо ви займаєтеся мережею установи, яка має віддалені підрозділи, то рано чи пізно здоровий глузд, параноя чи маразматичний закон наштовхнуть вас на думку, що зв’язок головної мережі з сателітами варто якось захистити від зловмисників.

Найлегший крок — не використовувати для цих цілей Internet, де вас можуть атакувати не з якоюсь метою, а просто щоб повправлятися, і по можливості організувати лінії безпосереднього зв’язку. Самотужки це зробити буде дуже дорого і довго, а от за допомогою великого провайдера інтернету — помітно швидше, помітно дешевше, але є два але: ви не контролюєте що відбувається з лінією і все-таки це все ще дорого. Тому на практиці частіше зустрічається компромісне рішення — корпоративний VLAN. Це не пряма лінія, але ваші потоки даних програмно ізольовані на обладнанні провайдера. Контроль і далі на стороні провайдера, а ціна набагато приємніша.

Проте незалежно від того чи у вас є пряма лінія чи VLAN все ж залишається імовірність появи, так званого man-in-the-middle — третього учасника, якому стає доступний ваш трафік. До двопровідної (DSL) лінії можна під’єднатися просто двома «крокодилами», а в ethernet чи оптичну лінію можна зробити врізку і поставити концентратор (не комутатор!!!). Спецзв’язок від таких дій захищають поміщаючи кабелі в герметичну трубу, в яку накачують під тиском повітря і ставлять датчик: впав тиск — хтось пошкодив трубу — за шкірку і в відповідну службу... Але таку систему може собі дозволити тільки держава і великі корпорації.

Про VLAN годі і говорити — це програмне рішення і в нього можна включитися і відключитися взагалі не залишаючи слідів. Ну або просто обладнання збій дасть, чи адміністратор по недогляду щось наплутає і у вас з’являться непередбачувані сусіди.

Висновок — потрібен ще один рівень захисту.

UPD: Як показав детальніший розбір польотів все, що нижче написано про сертифікацію можна помножити на нуль, оскільки для захисту конфіденційної інформації закон вимагає додаткову сертифікацію, якої не проходив жоден з перелічених пристроїв. Які мережні пристрої відповідають вимогам — на просторах інтернету не згадується :-(

Спілкуватися online всі вже звикли і це стало буденним. Потихеньку звикаємо до інтернет-магазинів і покупок в них. Нещодавно до них долучився ще один цікавий сервіс: vip.shuvar.com — онлайн-версія ринку «Шувар». Не зважаючи на префікс vip — товари і ціни там зовсім не супер-пупер, а звичані, базарні.

Цими вихідними наша сім’я скористалася послугами цього сайту і, мушу зазначити, залишилися задоволені.

Не пройшло і трьох днів, а в мене знову є інтернет. Бо в понеділок його не було зовсім, в вівторок — видимість зв’язку була, а от працювати на такому зв’язку — нереально. Третина пакетів взагалі йде «в трубу», а решта ходять по п’ять секунд, і то не кудись за моря-океани, а до їхнього рідного DNS-сервера. Про зв’язок зі всім решта світом — мовчу.

Ще сьогодні зранку картина була така ж, а от надвечір вже все бігає більш-менш по-людськи. Якщо такі приколи будуть повторюватися — буду втікати від Укртелекому. По тому, що я читаю на інших блогах — не я один.

Версія розробницької гілки Nightly піднялася до 11. Значить 10 перейшла в статус «бета», а релізом, відповідно, стане версія 9.

Цікаво чи вони нарешті 64-бітну версію для вінди офіційно випустять.

Що таке IP-телефонія я колись пробував розповісти тут. Нещодавно мені довелося знову згадати цю тему, та ще й не просто згадати, а розібратися з побудовою голосового меню.

Прикладів голосового меню в Internet'i є чимало, але як завжди там описаний найпростіший варіант, який придатний лише для того, щоб зрозуміти основні принципи і підглянути якісь параметри. Якщо ж є реальна задача, то більшість речей Вам доведеться писати самостійно (мені довелося).