IP-телефонія

Як це часто буває, те, що раніше вважалося надзвичайно передовою технологією, зараз переходить в розряд повсякденних речей. Не оминула ця доля і IP-телефонію. Вже зараз ми можемо поекспериментувати з нею в домашніх умовах і для цього нам не потрібно ані купляти дороге обладнання, ані розбиратися у всіх тонкощах настройок спеціального програмного забезпечення.

А зробити ми це можемо з допомогою ADSL-маршрутизатора DSL-2650U від компанії D-Link, яка розробила для цього пристрою спеціальну прошивку, котра до і так немалого переліку функцій: ADSL-модема, маршрутизатора, Wi-Fi і сервера друку додає ще і сервер IP-телефонії здатний підтримувати 50 користувачів (цілком достатньо для чималенького офісу!).

Схожою можливістю можуть скористатися власники медіаплеєра DSM-350 цієї ж компанії, але, погодьтеся, медіаплеєр річ менш розповсюджена ніж ADSL-маршрутизатор.

Отже давайте поглянемо, що ми можемо зробити без особливих труднощів. Конфігурація за замовчуванням є шаблоном на десять користувачів та вихід назовні — дзвінка в сервісний центр компанії (ото операторам сервісного центру «радість» зробили — вони напевно в ауті від всіх тих тестових дзвінків).

Апаратний IP-телефон річ досить дорога, але ми можемо скористатися нашим комп’ютером, навушниками, мікрофоном і спеціальною програмою (в пошуку Google по ключовому слову softphone їх можна знайти цілу купу). Якщо у Вашій локальній мережі декілька комп’ютерів, то абсолютно не міняючи нічого на DSL-2650U Ви можете поговорити між собою, але це цікаво лише в якості експерименту. Набагато цікавіше буде якщо до Вас зможе телефонувати хтось, хто знаходиться десь дальше. Для цього вже потрібно зробити трошки правок.

По перше — Вам слід зареєструватися на сервісі динамічної розв’язки імен DynDNS або TZO (є й інші сервіси, але DSL-2650U підтримує лише ці). Це потрібно для того, щоб мати постійне ім’я, яке завжди буде вказувати на Ваш пристрій. Можна обійтися без цього і прописувати зовнішню IP-адресу маршрутизатора, але постійна IP-адреса надається лише за додаткову плату, а при кожній зміні динамічної якимось чином «маячити» віддаленому абоненту це якось неправильно.

По друге слід зовсім вимкнути фаєрвол маршрутизатора (насправді в цьому немає нічого страшного) або дозволити зовнішні з’єднання на порт сервера IP-телефонії (зазвичай це UDP/5060, якщо програмісти d-link'a нічого не переробляли).

По-третє... Все готово — можете повідомити комусь ім’я сервера, ім’я користувача та пароль, ця людина повинна вписати їх в будь-який програмний чи апаратний IP-телефон і після цього Ви зможете телефонувати один одному.

Якщо у когось з Ваших друзів є такий же пристрій, або будь-який інший, який реалізує схожий функціонал, то нескладними змінами налаштувань Ви можете добитися «взаємоз’єднання мереж». Більшість необхідних змін описана на сторінці з прошивкою, але я б радив ще трохи попитати в Google як зробити це без набору додаткового номеру — це не дуже складно, зате набагато зручніше у користуванні.

На тій же сторінці описано ще декілька прикладів, які можуть стати в нагоді, якщо Ви вирішите не обмежуватися лише дослідами.

«Стоп! Чувак!» — скажете Ви — «ти на початку статті писав, що тут купа переваг, а тут описуєш таке, що в порівнянні зі скайпом просто страшний сон якийсь!». Погоджуюся — налаштування непрості, але за це ми отримуємо:
— незалежність від зовнішніх серверів (якщо Skype знов буде глючити Ви будете і далі спокійно розмовляти)
— можливість з’єднання з міською мережею за допомогою додаткових пристроїв (наприклад DVG-7111S того ж D-Link'a)

Другий пункт насправді є ключовим: для дзвінків зі Skype на звичайні телефони Ви платите гроші, а якщо Ви поставите такий пристрій в себе вдома, то перебуваючи будь-де, де є під’єднання до Internet'y Ви зможете дзвонити по місту і приймати свої дзвінки так ніби Ви вдома.

Якщо до цього додати ще GSM-шлюз, то Ви отримуєте взагалі фантастичну комбінацію — Ви можетеприймати домашні дзвінки на мобільний.

Набір номера з домашнього телефону можна налаштувати таким чином, щоб дзвінки на мобільник автоматично відправлялися через GSM-шлюз — це може бути дуже зручно, якщо Ваші родичі старші люди і їм важко обходитися з сучасними мініатюрними мобілками.

Цей же програмно-апаратний комплекс дозволяє зробити просту адресну книгу, коли по скороченому одно- чи двоцифровому номеру буде набиратися повний номер, наприклад того-ж таки, мобільника і для цього не потрібно дорогого телефонного апарату — все задається в конфігурації IP-телефонії.

А якщо Ви маєте друзів, які реалізують схожу схему, то можете домовитися з ними про співпрацю і різні GSM-шлюзи під’єднати до різних мобільних операторів, тоді економія коштів взагалі буде фантастичною: Ви зможете телефонувати на GSM-шлюз «свого» оператора, через нього з’єднатися з GSM-шлюзом «чужого» оператора і з нього набрати номер в «чужій» мережі. При сучасних тарифних планах будь-яка розмова перетворюється на безкоштовну! А якщо у Вас є декілька друзів в іншому місті України чи за кордоном і бодай хтось один з них реалізує в себе такий проект, то це взагалі фантастика!!!

Ну і «побічні ефекти» у вигляді автовідповідача чи голосового меню зроблять спілкування легшим і зручнішим.

Ну як? Я переконав Вас, що IP-телефонія має переваги у порівнянні зі скайпом?