Dura lex sed lex

Згідно норм закону «персональні дані» — це «відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована». В мене в телефоні адресна книга прив’язана до контактів GMail'a і для людей зареєстрованих в Google+ там світяться фотографії, тобто я можу ідентифікувати особу (і не одну) і маю про них відомості — телефонні номери і адреси електронної пошти.

Все це повністю підпадає під означення з того ж закону «база персональних даних — іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі».

Спитаєте «Ну і що???»

А те, що згідно цього закону всі такі бази мають бути зареєстровані в Державній службі з питань захисту персональних даних. А якщо ні — 1700-17000 грн. штрафу або 5 років ув’язнення. Ну якщо на 5 років повірю, що треба вчудити щось серйозне, то не бачу причин чому наша держава захоче відмовитися «позшибати касу» спочатку з підприємств (відділ кадрів і бухгалтерія кожного з них мають базу персональних даних працівників), а з часом і з громадян.

Адресна книга — це просто приклад, що прописану в законі термінологію можна застосувати до будь-чого:
— картотека читачів бібліотеки — база персональних даних,
— друкований телефонний довідник — база персональних даних,
— база зареєстрованих на блозі користувачів — база персональних даних,
— будинкові книги ЖЕКу — база персональних даних,
— листок на якому записано хто по скільки скинувся на новорічний корпоратив — база персональних даних!!!

Тому якщо Ви чимось не догодите нашій коханій державі — завжди можна знайти щось, за що з вас принаймні 1700 грн.злуплять, а як сильно захочуть — то й посадять.

Такі-от пироги...