Вело-Крим — 2. Південний схід
Попередня стаття закінчилася приїздом на «Піщану балку» — пляж перед Феодосією. Перше, що варто згадати: там ми ночували не в повному складі. Остап притиснув на педалі так, що опинився аж на іншій околиці Феодосії і повертатися (а насправді підніматися) йому не було сенсу. Намет, казанок і їжа в нього були, так що ми не дуже хвилювалися за нього.
Сам пляж майже по всій довжині роздерибанений між базами і санаторіями, але на вільному п’ятачку знайшлося шикарне місце: рівне і з дровами.
А на ранок виявилося, що ще й з кліщами. Насправді перший екземпляр трапився на очі ще звечора, але я по незнанню обізвав його крабиком, дав щелбана і він полетів в невідомому напрямку.
Зранку першого кровосісю в себе знайшов Орест Миронович. З надр свого бездонного рюкзака Василь дістав кліщовитягальну мікросапу і відчепив паразита, а потім по-звірячому замордував. Я цього процесу не бачив, бо ще додрімував в наметі, а дарма: через кілька годин — вже в Феодосії — мені довелося тим же девайсом витягати кліща з Василя.
Після розправи з паразитами і перекусону в феодосійській піцерії ми порулювали на Орджонікідзе. Рівнина закінчилася і почалися гори, тому, як завжди в таких випадках, ми спочатку довго піднімалися, а потім швидко спускалися.
Орджонікідзе — приємне містечко. Тихе, чисте. Нажаль до пляжів ми за браком часу не добралися. Зате добралися до фірмового магазину «Сонячної долини» і трошки подегустували, а потім трошки купили вина.
Далі ми попедалили на Коктебель. Дорога — дежавю шляху на Орджонікідзе: затяжний підйом, стрімкий спуск. Перед в’їздом в Коктебель ми повернули і попрямували до Тихої бухти на ночівлю. Дорога? Як завжди: підйом-спуск.
В Тихій бухті клщ дістався мені. Причому всупереч всій інформації, що кліщі шукають місце де найтонша шкіра і побільше кровоносних судин, цей екземпляр чомусь облюбував мою ... філейну частину. Як народ тішився... От тільки від пропозиції зазняти процес відчіпляння кліща Василь чомусь навідріз відмовився :-)
Підйом-спуск і ми на коктебельській набережній. Тут нас чекав невеликий облом: звідси ми розраховували добратися до Ялти теплоходом, а виявилося, що рейси на довгі відстані більше не ходять — нерентабельно.
Скорегований маршрут повів нас до Сімферополя бусом, а звідти до Ялти — тролейбусом. Як їхати з ровером в тролейбусі — то не до оповідання — треба було на камеру знімати. Але якось доїхали.
Як ми вибиралися з Ялти і шукали місце ночівлі — в наступній частині.
Працює на AutoGenCMS 0.2.6