Excel — отстой. LibreOffice/OpenOffice Calc рулить!

Перший глюк: я задав в формулі діапазон з першого рядка по міліонний — на віки-віків би хватило. Похерило формулу, понаписувало всюди #REF. Довелося перенабирати... Нє — я розумію — ригнутися помилкою в результаті, але формулу пошо було коряжити???

Далі веселіше — список значень для підстановки мусить знаходитися на тому ж листку, що і поле, куди його підставляю. Тобто зробити листок з переліком значень і використати його на декількох інших — зась! Довелося в окремому стовпчику написати, що значення його комірок беруться з іншого листка, а тоді вже його використовувати як джерело підстановки. Костиль...

І на закуску дістав пригоди з тим же щойно створеним списком підстановки: LibreOffice сортує значення і показує лише унікальні. Excel — показує в порядку введення. Було б нічого, але список теж «на виріст» і в ньому получається ціла купа порожніх комірок. При цьому обидва офіси пропонують перше найближче значення до вашого вводу. Яке перше найближче значення до порожньої стрічки? Правильно — порожня стрічка. От тільки в LibreOffice Calc'у вона по сортуванню «випливала» наверх, а в Excel'i вона вкінці списку. В «випадайці» показується вона і все, що нижче, тобто в Calc'у — список значень, а в Excel'i — купа порожніх стрічок. Дупа... Довелося зверху списку зробити одну порожню комірку.

Ніби нескладно, але порівняно з початковим варіантом — костиль на костилі і костилем попихає. А що найбільше трафляє: формат-то виявляється все дозволяє, а обмеження накладає оболонка.

А мораль цієї казочки така: скільки б таких очевидних дурниць не творилося, ви, шановні юзери, вперто користуєтеся продуктами життєдіяльності Біллі Ґєйтса, «бо привикли», «бо так все робили», «бо так всі роб’ют» і т.д. І по великому рахунку це сумно... А по малому — та на здоров’я — самі ви з їх глюками не розберетеся, а мені лишня копійчина не шкодить :-)