Дресируємо XPюшку

Перед інсталяцією слід виконати певні підготовчі дії:

Щоб уникнути різних проблем пов’язаних зі всіма тими багами і вірусами, які ми встигли назбирати до цього, інсталювати Windows потрібно на чистий диск, а для впевненості варто його сформатувати під час самої інсталяції. Тому перед інсталяцією переконайтеся, що Ви перенесли з нього всі важливі дані.

Друга річ, яку варто зробити до інсталяції — переконатися, що у Вас є драйвер мережної картки (а краще диск зі всіма драйверами), бо все решта можна скачати з Internet’у, але якщо у Вас не буде до нього доступу, то доведеться туго...

Третє — відключити мережний шнурок до того моменту, доки ми не сконфігуруємо належним чином мережеві протоколи. Якщо про цей крок забути, то можна нахапатися вірусів ще на етапі інсталяції — як тільки знайдеться драйвер до мережевої картки.

Решту периферійних пристроїв — сканер, принтер, флешку, фотоапарат, Bluetooth- та WiFi-адаптери і все-все-все, що буде використовуватися бажано по максимуму підключити до комп’ютера — дуже багато драйверів можуть знайтися автоматично в процесі інсталяції і Вам не доведеться додатково клікати мишкою на одноманітні картинки з циклу «Обнаружено новое устройство».

Ще один важливий момент: в третьому сервіспаку Microsoft наробила дуже багато змін, які часто спричиняють проблеми з установкою драйверів, тому інсталювати варто сервіспак другий, і лише після установки всіх драйверів оновлювати до SP3.

А ще велике, жирне застереження: не використовуйте збірок — лише оригінальні «чисті» інсталяції! Інакше за своє небажання виконати самостійно декілька додаткових дій отримаєте систему невідомо як покалічену і невідомо з якими: корисними, шкідливими чи непотрібними програмами та налаштуваннями. Єдиний компромісний варіант — Ви не полінуєтеся розібратися у всіх взаємозв’язках компонентів Windows’a і створите власну інсталяцію за допомогою програми nLite, де залишите лише необхідний Вам функціонал і зробите лише необхідні Вам зміни. Хоча люди, які погодяться таким займатися навряд чи будуть читати цю статтю :-( хіба як шпаргалку, щоб щось не пропустити.

Вичистили місце, вимкнули мережу, повтикали всю периферію, тепер починаємо інсталяцію:

Натискаємо «ЕніКей», щоб завантажитися з компакт-диска, погоджуємося зі всіма ліцензіями і чекаємо доки з’явиться перелік дисків. Якщо замість нього з’являється повідомлення, що у Вас немає дисків, або в переліку є лише флешка, то Вам пощастило — в Вас якийсь супер-пупер швидкий контролер і Вам потрібен додатковий драйвер. Цей драйвер можна підсунути інсталятору на дискеті або «впаяти» в інсталяцію за допомогою того ж nLite. В 90% випадків достатньо в BIOS’i вимкнути режим AHCI, решта 10% — це серверне обладання або нові ноутбуки — тут без варіантів...

Добре. Вважаємо, що жорсткий диск наш ми нарешті бачимо. Тепер на ньому треба зробити розділи. Я рекомендую наступну схему розподілу: 10Гб — система і основні програми (C:), 10Гб — документи (D:), решту вільного місця — 50:50 — один диск на ігри та інсталяції (E:), другий — на музику, фотографії і фільми (F:). Особливо заядлі ґеймери під ігри купляють окремі диски і роблять з них RAID-0 — для швидкості. Це я розпишу коли-небудь потім, якщо натхнення буде.

При створенні дисків також слід вказати файлову систему. Хрюшка дає на вибір дві: FAT32 і NTFS. FAT32 — майже найпримітивніша файлова система абсолютно без ніяких наворотів, зате швидка і легко відновлюється при різного роду проблемах (світло пропало, UPS не витримав і т.д.), а також досить непогано відновлюються помилково стерті файли. NTFS — кажуть, що її трохи важче пошкодити, але при пошкодженнях вона також дуже важко відновлюється, а вицарапати з неї стерті файли можна лише, якщо вимкнути комп’ютер через декілька секунд після стирання. Швидкість роботи з нею теж нижча — даються взнаки різні навороти. Зате вона вміє зберігати ДУЖЕ великі файли (в FAT32 обмеження 2Гб) і вміє стискати вміст. Керуючись цими плюсами і мінусами я б радив форматувати диски наступним чином: C: — FAT32 (система повинна завантажуватися і працювати швидко), D: — NTFS зі стисненням (документи стискаються дуже добре і поміститься їх там помітно більше ніж при відсутності стиснення), E: — FAT32 (забавки і інсталяції рідко мають файли великого розміру, а висока швидкість читання для ігор зовсім не шкодить :-D), F: — NTFS без стискання (мультимедіа — фільми, музика, картинки — зазвичай вже є стиснутими і більше стиснути їх не вдасться, зате великий розмір файлів високоякісного відео останнім часом трапляється чимраз частіше).

Після форматування воно помучиться попереписує файли, перезавантажиться (на цей раз нічого тиснути не треба, а краще зайти в BIOS і поставити хард першим в порядку завантаження), потім ще помучиться, потім позадає цілу купу питань про користувача, пароль, ім’я комп’ютера, робочу групу і налаштування мережних карток — відповідайте все, що Вам подобається і як у Вас сконфігурована мережа.

Потім воно ще помучиться, ще раз перезавантажиться і в залежності від версії або запропонує Вам створити принаймні одного користувача або відразу запропонує ввійти в систему з правами адміністратора і паролем, який Ви вказали під час інсталяції. Потім Вам будуть наполегливо пропонувати різні тури і маячити про безпеку. Тур один раз запускаємо, тут же виключаємо і більше він Вас не потрубує. Позбутися «Центра обеспечения безопасности» (червоний щит в треї) не так просто, та й перед цим з нього можна зробити певні налаштування. Тому клікаємо на той щиток і читаємо внизу що він нам пропонує налаштовувати. Нас цікавить брандмауер (за замовчування увімкнений) і автоматичне оновлення (за замовчуванням не сконфігуроване) — по черзі заходимо в налаштування кожного з них і вимикаємо обидва. Після цього шукаємо в лівій частині «Центра» налаштування його «способа оповещения» і вимикаємо всі три опції сповіщення (брандмауер, автооновлення і антивірус). Після цього червоний щиток з трею зникає назавжди.

Далі встановлюємо софт і драйвери в такому порядку:

— драйвер мережевої картки

Рано чи пізно ми мусимо дойти до налаштувань мережі і, якщо у Вас немає чогось з подальшого списку, то налаштовувати доведеться рано ;-) Отже в треї у Вас має бути значок мережного підключення з червоним хрестиком і статусом «Сетевой кабель отключен» (кабель ми вимкнули перед початком інсталяції, якщо не забули). Клікаємо по цьому значку і бачимо список мережних підключень. Вимикаємо зайві (1394, наприклад, чи Bluetooth — якщо, звичайно, у Вас мережа не по блютузу працює), потім відкриваємо «Свойства» потрібного і видаляємо все крім протоколу TCP/IP (не плутати з TCP/IP version 6 — його гасимо!). Тут теж може просити перезавантаження, але його достатньо зробити один раз — після видалення всіх зайвих пунктів. В налаштуваннях TCP/IP вказуєте конфігурацію Вашої мережі згідно рекомендацій провайдера, або залишаєте все автоматом, якщо маєте розумний роутер. Ура! Можна втикнути мережевий шнурок — тепер злісний хробак Conflicker (він же Kido) і його побратими не зможуть так легко атакувати Ваш комп’ютер.

Продовжуємо:

— оновлюємо Microsoft Installer (патчі kb893803 та kb942288)
— встановлюємо .NET Framework по черзі всі версії: 1.1 , 2 , 3.5 , 4 (гіпотетично достатньо лише останньої, але практика показує, що вона не повністю встановлює все необхідне для попередніх версій)
— драйвери чіпсету материнської плати крім ATA/SATA/RAID контроллера — після багатьох експериментів можу впевнено сказати: в 90% випадків з ним більше проблем ніж без нього. Перезавантажтеся, якщо попросить.
— оновлення kb888111 (може у Вашому конкретному випадку його і не потрібно, але ДУЖЕ часто драйвери звукових карток його вимагають)
— DirectX 9c Redistributable бажано з якомога свіжішими оновленнями
— всі решту драйвери — перезавантажуйтеся стільки разів, скільки попросить
— антивірус (я Вас заклинаю — тільки не Каспєрскій!!!!З Каспером можете відразу забути про нормальну роботу компа :-( )
— українізатор віндовса — знову перезавантаження
— сервіспак третій — і ще раз перезавантаження
— Internet Explorer 8
— розкладку клавіатури Strange Ukrainian — українська розкладка з російськими та білоруськими літерами по комбінації Alt+(кнопка)
- Acrylic DNS Proxy — кешуючий DNS-сервер. Трохи економить час і може допомогти, коли у Вашого провайдера глюки з DNS-серверами. Міняємо налаштування протоколу TCP/IP — вказуємо DNS-сервер вручну: 127.0.0.1
— Альтернативний бровзер на Ваш смак — Firefox, Opera, Chrome, Safari — що завгодно аби не IE
— Flash, Java, улюблені плагіни до бровзера
— MagicDisk — віртуальний CD-ROM
- SMPlayer та кодеки до нього — плеєр, що може використовувати крім системних ще й власні кодеки
— xnView та плаґіни — безкоштовний переглядач зображень. По можливостях на поступається популярному ACDSee.
— AIMP — безкоштовний музичний плеєр. Підтримує всі популярні формати і ще цілу купу таких, що я і близько не бачив
— найсвіжіший OpenOffice — відкритий офісний пакет, майже повністю сумісний з MS Office. Набуває чимраз більшої популярності в організаціях і установах, які не можути тратити скажені гроші на MS Office та не бажають мати проблеми з перевірками. Навіть якщо будете ставити MS Office — все одно є імовірність, що рано чи пізно Вам трапиться файл у форматі OpenOffice — «запас карман не тянет»
— (якщо маєте ліцензію або не боїтеся перевірок) Microsoft Office 2003 з конвертором форматів 2007-го офіса
— тринділки Skype, аську, Jabber, Google Talk ....
— качалки uTorrent, e-Mule
— забавки і все, що душа бажає (не забувайте — ми їм окремий диск зробили!!!)

Крім установки програм варто також дещо поправити в системі:

— Збільшити дозволену кількість одночасних з’єднань
— Вимкнути (заборонити) служби (права кнопка на «Моєму комп’ютері», «Управление», «Службы и приложения», «Службы»):

• Автоматичне оновлення
• Центр безпеки
• Брандмауер
• Віддалений реєстр
• Сервер Telnet
• Маршрутизація та віддалений доступ
• Теми
• Швидке переключення користувачів
• Підтримка телефонії
• можете поекспериментувати і повимикати ще щось, але після кожного вимикання перезавантажуйтеся і перевіряйте чи все працює. Якщо вимкнете щось критичне і не вдасться ввійти в систему — ідіть в безпечний режим (кнопка F8 при завантаженні) і вмикайте назад. Не вимикайте службу відновлення системи — резервні копії то є потрібна річ.

— У властивостях ярлика «Мої документи» вкажіть, що документи мають зберігатися на диску D:
— Повимикайте всю розмальовку і ефекти — практичної користі з них ніякої, а ресурси системи жруть
— Вимкніть зберігач екрана, замість цього встановіть настройку «Вимикати екран через ...» — оце його справді бодай трохи збереже

От ніби і все, що варто порадити... Ще є декілька сумнівних ідей і програм, але від них бувають «сині екрани смерті», тому я про них розповідати не буду.