Обробка звуку

Перший критерій — надзвичайно простий і зрозумілий інтерфейс. На панелі інструментів нічого зайвого: стандартні кнопки «грати», «стоп», «пауза», «запис» індикатори рівня, вибір аудіопристроїв, регулятори гучності та чутливості і кілька найвживаніших інструментів.

Другий критерій — кросплатформність. Ставити Windows тільки заради переписування старих аудіокасет — це якось занадто. А Audacity має версії і під Windows, і під Linux, і під MacOsX і підозрюю, що і під будь-яку іншу ОС, де працює бібліотека wxWidgets.

Третій, але не менш важливий — наявність потрібного функціоналу, основне — функції «Вилучення шуму". Самі розумієте — на нестудійних аудіокасетах того шуму хоч гать гати, а на додачу мій китайський плеєр ще й відчутно додавав свого (власне тому я тиждень тому і шукав якісний магнітофон). Я свого часу переглядав функціонал Windows-них монстрів аудіообробки, але така функція в них якщо і була, то в більшості не працювала (точно пам’ятаю, що в супер-пупер-популярному SoundForge не працювала).

З корисного функціоналу, який знадобився мені варто згадати ще дві функції:

• нормалізація гучності — автоматичне збільшення гучності до максимального рівня, який не спотворює звук (якщо підкручувати вручну і перестаратися, то з’являється «похрюкування», а якщо дуже перестаратися — суцільне хрипіння)
• зміна швидкості — магнітофон попався якісний, але розрегульований і програє касети трішки зашвидко. Мені набагато легше було по відомій пісні підігнати її тривалість і таким чином визначити коефіцієнт в програмі, ніж підбирати швидкість програвання на магнітофоні методом поступової корекції ("недоліт-переліт").

Також дуже зручною виявилася функція збереження виділеного фрагменту в файл. Записую ж я цілу сторону касети, потім всім пісням одночасно міняю темп, прибираю шум характерний для цієї сторони плівки, а тоді вже — кожній окремо нормалізація і збереження в файл. Більшість редакторів змісили б мене копіювати фрагмент в окреме вікно і вже аж тоді зберігати, а Audacity дозволяє уникнути зайвих рухів.

Що далі робитиму з записами? Поділюся з друзями через «Кантакт» — я не жадібний. Перші спроби вже там та й вже встигли розійтися по інших ресурсах. Не вірите — пошукайте «Коні мої коні» Павла Зіброва чи «Метелик чорний» Віталія Білоножка і якщо знайдете щось тривалістю іншою ніж 4:05 та 3:47 — вітаю. Я не знайшов.