Трафило мене сьогодні влізти в 64-бітну Windows 7 і подивитися що ж там насправді є 64-бітного, а що так і залишилося 32-бітним. Перші враження — не дуже... Постійно таке відчуття, що тих 64 біти нікому не потрібні, а розробники софта їх підтримку реалізують «від нічого робити» в вільний від основної роботи час. Задумайтеся тільки: 64-бітні процесори існують ще з середини 70-х років минулого століття, в десктопних системах почали активно використовуватися ще в 2003 році, а «серйозні» компанії досі не в стані переробити своє програмне забезпечення для використання нових можливостей. Насправді Itanium був випущений вже в 2001, але він зовсім не підтримував 32-бітної емуляції, а тоді софта піз 64 біти було взагалі мало і він серйозно «пролетів». Перші нормальні 64-бітні процесори були Opteron i Athlon64 від AMD, а десь в 2004 Intel «оклємався» і почав випускати 64-бітні Pentium-4 та Xeon сумісні з AMD-шними.
Потрібно віддати належне виробникам операційних систем: Windows для Itanium’a вийшла в тому ж 2001, а в 2003 — всі ключові операційки (Windows, MacOSX, Linux, FreeBSD) вийшли з підтримкою AMD64, він же EM64T, він же Intel 64.
В Linux’i і FreeBSD з підтримкою новинки все зрозуміло: є компілятор, який генерує новий код, є вихідні коди програми — вперед за батьківщину — перезібрали і працює (крім особливо «завернутих» випадків, але їх просто до під нові вимоги і все тут). З Windows’ом і MacOSX не все так просто — в них частіше популярними є програми з закритим кодом і наявність 64-бітної версії залежить від бажання виробника. Зрозуміло, що валити на себе свіжий кусок роботи ніхто не спішить, тому тут прогрес застопорився.
До Макінтошів руки мало в кого дойдуть, а Windows 64-бітний може спробувати майже кожен охочий, хто має більш-менш сучасний процесор і бажання. Windows-то Ви встановите без проблем, а далі почнеться «щастя»: справа в тому, що крім Windows’a майже нічого не буде 64-бітним. Всі виробники ніби змовилися — «ставте 32-бітну версію, вона буде працювати класно». Та так само класно вона б працювала і в 32-бітній вінді — нащо я, питається, ставив 64??? Щоб прочитати, що з нього ніякого толку??? Нє-є-є-є! Будем копати Internet і шукати як максимально заюзати наші біти.
Мої пошуки 64-бітних програм дали наступний результат:
— 7-zip
— Firefox
— Flash player
— Java runtime environment
— ffdshow
— Media player classic
— DirectX
— AVG
Руки не дійшли, але Internet каже, що також існують 64-бітні версії
— MS Office 2010
— Photoshop
— WinRAR
— K-Lite codec pack
— Alcohol 120%
а також цілої купки антивірусів, серверного софта (хто б сумнівався) і ще всякої лабуди, якої я раніше в очі не бачив і зараз не збираюся розгрібати що і до чого.
Такі-от невеселі справи. Хоча я давно кажу — ставте Linux ;-)
Працює на AutoGenCMS 0.2.6