Що і як робити при інсталяції XPюшки я вже колись писав. Тепер пропоную Вашій увазі огляд нестандартних дистрибутивів Windows'a i на першому місці йде Microsoft’івське «рідне» творіння — Windows Fundamentals for Legacy PCs, або скорочено WinFLP.

Це спеціальна редакція Windows XP оптимізована для роботи на малопотужних комп’ютерах. Доступна для клієнтів, які мають так звану корпоративну ліцензію — один ключ на необмежену кількість комп’ютерів без потреби активації. Відповідно до WinFLP підходять всі ключі від таких Windows'ів.

Хто час від часу сюди заглядає і читав як я проводжу відпустку, той знає, що останнім часом в мене з’явилося свіже заняття: оцифровування старих аудіокасет.

Чому я цим займаюся? Та тому що на безкрайніх просторах Internet'у знайти можна майже все, але не зовсім все. Другий момент: є записи, які взагалі неможливо нормально ідентифікувати, наприклад одну і ту ж весільну пісню можуть переспівати десятки гуртів і лабухів, але в кожного з них своя манера виконання, своє аранжування, своє неповторне звучання. Якщо задатися ціллю шукати саме те виконання пісні, яке Вам до вподоби, то можна вбити на це місяці і так і не натрапити на нього.

Ось тому я і взявся за цю справу. Першим ділом мені потрібен був інструментарій. Для експериментів згодився китайський плеєр, а за програму я обрав Audacity, про яку і вирішив Вам розказати кілька слів.

Розробники комп’ютерних процесорів наразі «зависли» на певному порозі швидкодії в плані тактової частоти, зате наперебій стараються надолужити це кількістю ядер і всякими різними цікавими і корисними функціями. Звичайно класно буде, коли вони все-таки зуміють і частоту збільшити, але сучасні тенденції теж можна досить непогано використати.

Однією з «фішок» будь-якого більш-менш нового процесора є розширена підтримка віртуалізації, що спонукає серйозно зацікавитися такою цікавою темою як віртуальні машини.

Отож давайте розберемося що це таке, нащо воно нам може бути потрібно і які тут є плюси і мінуси.

Як завжди останнім часом :-) ідею мені підказала стаття Воробуса про панорами Львова. З самого Львова особисто в мене панорам не густо: якщо добре пошукати, то десь можна викопати мій не дуже вдалий експеримент — кругову панораму з Високого Замку.

Зате з останніх поїздок, зокрема з Бакоти, в мене назбиралося чимало знімків, які можна «позшивати» в панорами. Колись на вінді я то робив якоюсь недополоманою PanoramaFactory, яка в результаті почала валити свій логотип на панорамі і я її остаточно і безповоротно викинув.

Згодом я викинув і саму вінду і для створення панорам мені довелося шукати щось лінуксоїдне.

Скільки б я не агітував Вас переходити на Linux все одно, в силу різних обставин, більшість все ж продовжує використовувати Windows. І при цьому Ви не тільки самі мучитеся, а ще й мене доймаєте питаннями «а що? а де? а як? а чому?». Щоб зменшити кількість запитань і тривалість пояснень спробую написати якомога повнішу статтю і розповісти все, що знаю і рекомендую на етапах від установки до конфігурації.

Все написане далі буде стосуватися Windows XP. Ця операційка «вилизувалася» Microsoft’івцями найдовше, процес її конфігурування не найприємніший, але все ж не такий марудний як в наступних версіях та й «ресурсожручість» порівняно з Windows Vista та Windows 7 значно менша. Плюс до всього — драйвери під неї можна знайти як до дуже старих так і до дуже нових пристроїв і з цієї точки зору вона також є оптимальним вибором.

Несподівано довелося згадати, що є на світі люди, які вважають мене програмістом :-D і заодно підняти свої «творіння» дво- чи трирічної давності. Відразу скажу — задача цікава, заставляє мозок рухатися, а тому робити її було в кайф, а ще кайфовіше — зробити! Друга приємна річ — це те, що вона досі працює, на відміну від більшості того, що мені підсовували писати на роботі — понтоганялки для того, щоб відзвітувати, що щось робиться, а по-факту нікому не потрібні ]:->.

Так от зараз мене попросили зробити деякі косметичні зміни і парочку досить суттєвих, серед яких — переробити звичайних список в дерево з категоріями. Загалом нічого складного — дописуєш збоку дерево категорій, додаєш поле «категорія» і малюєш це все на екрані, але тут вилізло одне «але» — ці дані в ряді місць використовуються як критерій пошуку і для повного фен-шую пасувало б щоб «новоспечені» категорії теж правильно сприймалися у цьому критерії. А це вже засада....

Трафило мене сьогодні влізти в 64-бітну Windows 7 і подивитися що ж там насправді є 64-бітного, а що так і залишилося 32-бітним. Перші враження — не дуже... Постійно таке відчуття, що тих 64 біти нікому не потрібні, а розробники софта їх підтримку реалізують «від нічого робити» в вільний від основної роботи час. Задумайтеся тільки: 64-бітні процесори існують ще з середини 70-х років минулого століття, в десктопних системах почали активно використовуватися ще в 2003 році, а «серйозні» компанії досі не в стані переробити своє програмне забезпечення для використання нових можливостей. Насправді Itanium був випущений вже в 2001, але він зовсім не підтримував 32-бітної емуляції, а тоді софта піз 64 біти було взагалі мало і він серйозно «пролетів». Перші нормальні 64-бітні процесори були Opteron i Athlon64 від AMD, а десь в 2004 Intel «оклємався» і почав випускати 64-бітні Pentium-4 та Xeon сумісні з AMD-шними.

Сьогодні пропоную Вашій увазі ще одну корисну програму, на цей раз виключно зі світу Windows — MagicDisc від проекту MagicISO. Основний їхній продукт — програма MagicISO призначена для маніпуляції з дисками та їх образами: вона може конвертувати формати, відкривати пошкоджені диски, витягувати спеціальні файли (завантажувальний образ, службові файли).

Якщо зараз по перших трьох словах з назви статті дати пошук в Google, то Вам знайде стільки пропозицій, що й за тиждень всіх не перепробуєте. Різні лайфи, даунлоадери, малювалки графіті, підмінялки фотографій — їх розвелося стільки, що просто рябить в очах.

Єдине чого не говорять вам 90% розробників цих програм — навіщо вони насправді зроблені. Бо тоді ви їх викинете... Бо основна задача цього всього «псевдопомагайлова» — крадіжка Ваших паролів і розсилка спаму від Вашого імені.

Не буду категоричним — є серед них і справді безпечні, зроблені виключно для полегшення Вам певних операцій, але їх меншість і визначити хто з них who надзвичайно важко, проте для початку давайте спробуємо розібратися у чому саме нам «допомагають».