Днями вирішив начисто переставити систему на робочому компі, бо назбиралося занадто багато різних останків від моїх експериментів з софтом і вони почали досить відчутно займати місце на диску. Можна було, звісно, почати копатися що і до чого, що можна потерти, а що треба залишити, але як показує досвід — почати все з чистого лиска набагато простіше.
Робочий «ящик» в мене, чесно кажучи, трохи відсталий від життя, але що поробиш — основний клієнт держава, а держава, як відомо, з грошима розстається дуже неохоче. Що таке Celeron 2.66GHz, 512Mb пам’яті і 120Gb диска користувачі домашніх комп’ютерів вже давно забули, а от в офісах це ще не найстаріше, що можна зустріти. Єдине, що радує — PCI Express відеокарта NVidia Geforce 6200, а не якесь інтегроване s3, як в більшості компів з тої партії, і трудом праведним і неправедним нажитий монітор Iiyama PL1902W (люди просто не могли на ньому виставити його рідну роздільну здатність 1440х900, а в Linux'i параметр ModeLine вирішує всі проблеми на раз-два, тому я «зробив ласку» і загріб його собі взамін за звичайний 3:4).
От на цьому залізі мені довелося зробити умови для комфортної роботи для мене любимого і зараз рокажу Вам як.
На протязі останніх кількох місяців мені довелося мати справу з декількома лінуксами: Debian, Ubuntu, Gentoo, ARCH, на прикладі яких я черговий раз переконався, що правильно роблю використовуючи Mandriva (для особливо завернутих випадків — CentOS) — цим я зберігаю собі купу часу і нервів. І це попри те, що для досягнення більшої швидкодії інсталюю я її досить оригінально. Час я вибрав спокійний — останні дні відпустки, забрав робочий хард додому, підключив до домашнього компа, зробив з нього віртуальний диск для VirtualBox'a
VBoxManage internalcommands createrawvmdk -filename /tmp/work.vmdk -rawdisk /dev/sdf
і підсунув його віртуальній машині разом з DVD-образом Mandriva 2010.1 (він в мене вже з пів року валяється, але 2011.0 ще ніби не вийшов, так що це получається остання версія).
Для максимальної швидкодії я інсталюю лише необхідний мінімум — в конфігурації напроти нього пише «навіть без urpmi», але насправді urpmi таки ставиться. Самі розумієте, що коли ставити всього нічого, а швидкість DVD-привода дорівнює швидкості харда, то все займає досить недовго 15-20 хвилин разом з вказанням параметрів конфігурації. Далі йде перезавантаження і вуаля — мінімальна система готова слухати наші команди. Щоб полегшити собі життя наступним кроком я додаю свого користувача в групу wheel i в файлику /etc/sudoers дозволяю «керманичам» виконувати адміністраторські команди без пароля:
%wheel ALL=(ALL) NOPASSWD: ALL
Після цього система не питає пароль на кожен пчих і наступні команди можна писати без задумування
sudo urpmi.removemedia -a
sudo urpmi.addmedia --all-media --distrib --mirrorlist '$MIRRORLIST'
sudo urpmi --update --auto-update
внаслідок чого наша система починає шукати установочні пакети в Internet'i (а там вони постійно найсвіжіші) і встановлює оновлені версії. Це вже тугіший процес, бо на цей раз качає воно зі швидкістю Укртелекомівського ADSL'я, а не харда чи хоча б DVD-шки. Далі треба з мінімальної системи зробити нормальну робочу це робиться в два етапи. На першому інсталюється все, що розробники включили в дистрибутив: графічний інтерфейс X.Org, Midnight Commander — сині панельки в стилі Нортона/Волкова, віконний менеджер IceWM, rox — програма, що відповідає за іконки на робочому столі (насправді не тільки за це, але в мому випадку це основне застосування), CUPS — підсистема друку, Samba — обмін файлами з windows-машинами, офісний пакет OpenOffice, аналог фотошопа GIMP (час від часу треба мати графічний редактор), універсальна багатоформатна читалка Okular (читає PDF, fb2, djvu і багато іншого), писалка по дисках k3b, переглядач картинок gwenview, відео-аудіо-плеєр smplayer, поштовик sylpheed, популярні бровзери SeaMonkey, FireFox, Opera, Chromium (відкрита частина GoogleChrome) — мушу ж я перевірити яким ban.lviv.ua бачать різні користувачіglibc-devel kernel-desktop-devel libasyncns-devel libavahi-client-devel libavahi-common-devel libcap-devel libdbus-1-devel libdrm-devel libflac-devel libfontconfig-devel libfreetype6-devel libgif-devel libglib2.0-devel libhal-devel libice6-devel libimlib2-devel libimlib-devel libjbig-devel libjpeg-devel libmesagl1-devel libmesaglu1-devel libncurses-devel libogg-devel libpcre-devel libpng-devel libpulseaudio-devel libqt4-devel libsm6-devel libsndfile-devel libsqlite3-devel libstdc++-devel libtiff-devel libudev0-devel libvorbis-devel libwine-devel libwrap-devel libx11_6-devel libxau6-devel libxcb-devel libxcb-util-devel libxdamage-devel libxdmcp6-devel libxext6-devel libxfixes3-devel libxi-devel libxinerama1-devel libxkbfile-devel libxml2-devel libxmu6-devel libxpm-devel libxrandr2-devel libxrender1-devel libxscrnsaver1-devel libxft-devel libxt-devel libxtst6-devel libxxf86vm-devel phonon-devel x11-proto-devel zlib1-devel
швидше за все після установки цього зоопарку компілятор встановиться як залежність, але для впевненості не пошкодить перестрахуватися і заодно встановити допоміжні утиліти
urpmi gcc gcc-c++ make cmake imake binutils sed m4 autoconf automake bison byacc flex
Тепер все готове, щоб наводити остаточний фен-шуй в системі. А для остаточного фен-шую особисто мені було необхідно:
- qutim — багатопротокольна «аська"
— mounttray — іконка в системному лотку, що «маячить» про підключення зйомних дисків і дозволяє їх коректно виключати
— icewmtray версії 1.2.19, через те, що в поточній версії є глюки з відображенням значків в системному лотку
— axkb — візуалізація переключення розкладок (прапорець або назва мови в системному лотку)
qutim інсталюється феноменально просто:
cmake .
make -s
sudo make -s install
mounttray ще простіше:
make -s
sudo cp -a mounttray /usr/bin/
для icewmtray доведеться зібрати весь старий icewm:
./configure --prefix=/usr
make -s
але замінити тільки його
sudo cp -a src/icewmtray /usr/bin/
axkb дуже схоже, але інсталюємо повністю:
./configure --prefix=/usr
make -s
make -s install
На цьому розділ «домашнє завдання» закінчується — далі є ще кілька штрихів, які потрібно вже робити на реальній машині: змінити конфігурацію під робочу мережу і встановити драйвер відеокарти з сайту nvidia. Взагалі-то Mandriva пропонує встановлювати цей драйвер як пакет, але вони там троха накосячили і він конфліктує з task-x11, через що починають деінсталюватися частина бібліотек, словом починається хаос в системі. А драйвер з сайту зроблений таким чином, що заміняє відповідні файли тихо-мирно і все відбувається набагато швидше і коректніше. Ну і як найпростіший тест того, що драйвер повноцінний з 3d-прискренням і т.д.я собі встановив програмку 3ddesktop — переключалку віртуальних робочих столів зі спецефектами.
На скріншотах результат виглядає отак (клікайте для збільшення):
Картинка на екрані дуже подібна на Windows Vista (народ навіть деколи «зависає» на кілька хвилин намагаючись візуально визначити що в мене за операційка), до повного щастя в емуляторі wine запускаю документообіг Lotus Notes, правову базу Ліга:Закон і ще кілька специфічних робочих програмуль — ніяких тормозів порівняно з Windows-машинами немає. Займає це все діло 8.5 гігабайт. Попробуйте встановити таку ж купу софта в Windows'i i подивіться що у Вас вийде ;-)
Працює на AutoGenCMS 0.2.6