Happy re-birth, reiser4!

• Модульна структура. З припиненням активного розвитку це не дуже-то й актуально, але будемо оптимістами — якщо хтось збереться додати якийсь функціонал — це відносно легко зробити. Крім того — певний функціонал має альтернативні реалізації різними модулями і між цими реалізаціями можна переключатися на ходу (не переформатовуючи розділ). Кожен файл зберігає дані про те, яким саме способом він був записаний і при читанні конфузів не виникає.
• Швидкість. Невідомо як зараз (прогрес не стоїть на місці), але в часи своєї появи і активного розвитку вона порядно «взувала» конкурентів.
• Упаковка «хвостів». Практично всі файлові системи зажирають під дані більше місця, ніж є корисної інформації, оскільки операції здійснюються з блоками фіксованої величини і останній блок, як правило, недозаповнений. І в reiserfs (третя версія), і в reiser4 (четверта версія) цей останній блок може розділятися між декількома файлами і таким чином різними за розміром «хвостами» його можна заповнити значно ефективніше.
• Стискання даних. Крім звичайного запису на диск є також два модулі, які дозволяють на льоту стискати інформацію алгоритмами LZO або GZIP. Алгоритми для процесора зовсім нескладні, а читання з диску меншого об’єму інформації дуже часто не лише компенсує, а й перекриває часові витрати на додаткову обробку. В результаті виграш подвійний: і швидкість збільшується і місце на диску економится. Кодери, веб-дизайнери і всі решта, хто має великі об’єми «стискабельних» даних відчують реальну перевагу.
• Журнал. Зараз журнальовані файлові системи вже не дивина, але reiserfs на Linux'i був одним з перших і в reiser4 перекочували добре відпрацьовані алгоритми.

Так що на минулому тижні моя система «переїхала» на четвертий райзер, з восьми з лишнім Гб «сплюснулася» до чотирьох з половиною.«И это хорошо!»