Я не знаю хто придумав тезу, що Ubuntu — один із найзрозуміліших Linux'ів, але він його явно не пробував інсталювати, а лише користувався.
Мені ж зараз потрібно розібратися з інсталяцією цього чуда і я бачу стільки граблів, що вже б давно плюнув і взяв будь-що інше, якби задача не стояла поставити саме його, а точніше — більш віндоподібну модифікацію — Kubuntu.
Взагалі-то я вважав, що найбільш збочені інсталяції в мене були пов’язані зі специфічним серверним обладнанням. А ні... Шамани племені мумбу-юмбу, які в своїх фігвамах наклепали Бубунту доводять протилежне — сюрпризи бувають і при інсталяції на звичайнісінький середньостатистичний комп.
Перше збочення (несуттєве, але помітне): руки в дизайнера курсорів ростуть з того ж місця, яким він придумує дизайни. Може тому вони такі гів#яні...
Але до всього можна звикнути, якщо трохи попрацювати, а щоб попрацювати слід спочатку встановити, а щоб встановити, слід вказати розбивку диска... А не тут-то було!!! Команда cat /proc/partitions
показує інформацію про розділи диска, що свідчить про те, що ядро його чудово бачить, а от інсталятор каже, що розмічати нема що, але при цьому в тому ж вікні показує, що завантажувач буде встановлено на мій диск. Тут бачу, а тут не бачу...
Ну, думаю, всяке буває — може йому моє «залізо» не сподобалося чи з ним справді щось не те. Пробую всякі різні варіанти. Скидання налаштувань BIOS'а результату не дає. Видираю хард, переставляю джампер на «Обмежити до 32Гб» і (о чудо!!!) — інсталятор бачить диск без проблем. Так, але на диску 120Гб — перспектива забути про решту 90 мене щось не тішить.
Видираю хард, ставлю в інший комп’ютер, налаштовую на нього віртуальну машину, запускаю інсталяцію. Трам-тарарам!!! Точно та ж картина — 120Гб не бачаться, а 32 — як рідні.
Оскільки проблема точно не в ядрі, не в харді (на ньому до цього тихо-мирно стояла моя чергова Mandriva), а в інсталяторі, то в мене питання: в вас там що хард на 120Гб в 2012 році вважається чимось неймовірним? Так я в якості гуманітарної допомоги можу один запустити в голову розробнику інсталятора, по милості якого я три дні займаюся вивченням шаманських способів установки Linux'a, а вся решта робота тупо стоїть.
За надпис «74% завершено» на протязі години часу, по якому просто треба було клікнути, щоб моментально стало 100% — окреме щире шобтиздохзараза.
Я злий «ніпадєццкі»!!!!
P.S. Чому мене мучить саме це свинство і я не можу взяти будь-який інший дистрибутив. Та тому, що одні хитрі чуваки догадалися під неї випускати ліцензійні наклейки і сідюки з голограмами, які цілком відповідають нашому укуреному законодавству і будь-які товариші перевіряючі пісяють від щастя і не мають до чого доколупатися. От в мене задача: придумати дешеве, максимально віндоподібне, максимально документально прикрите рішення.
Один раз відмучуся і буду готову систему клонувати — терпіти такі вибрики повторно нема ніякого бажання!
Працює на AutoGenCMS 0.2.6