Шиза

Бути шизом — це прикольно!
Нікуди правди діти:
Ти не сірих буднів невольник,
А володар світу із квітів.

Покупатися в хвилях вітру,
У краплині дощу задрімати,
З зір далеких весь пил струсити
І дракона ним з рук годувати.

Але пів життя — сірі будні
Між людей, що себе лиш чують,
Що собі із думок недалеких
Гамівну сорочку гаптують.

Я не вмію думки складати
В слів і речень коробки тісні.
Через це все так кострубато
Спілкування дається мені.

Я б хотів вам свій світ показати.
Мерехтливий як крапля дощу...
Але ж вам геть усім наплювати
На все те, про що я мовчу!