День 12036-й. Політ ненормальний!
- 06:00 — перший будильник. Виключив будильник, закрив вікно, включив опалення.
- 07:10 — не дочекався другого будильника, в голову лізуть різні думки про «бесцельно прожитые годы».
- 07:50 — вийшов з дому. Думки на місці.
- 08:50 — створив цю статтю. Думки миттєво випарувалися. Вирішив переналаштувати ADSL-концентратор, щоб де-які моменти стали більш «по фен-шую».
- 09:30 — остаточно запоров конфігурацію ADSL’я. COM'івський шнурок від UPS'a — лайно — через нього керування неможливе. Взяв нормальний.
- 09:50 — відновив доступ до ADSL'я, але з клієнтами все ще якась лажа.
- 12:45 — все виглядає більш-менш працюючим, але конфігурація, яка генериться після перезавантаження концентратора, мене вводить в ступор. Лишаю як є, бо дзвонить юзер, який хоче запустити сканер MF4500dn з-під Linux'a. Коли нічого не получається — читаю нарешті мануали — ця модель не підтримується.
- 13:05 — іду на обід.
- 13:25 — брателло причитає в кращих традиціях села Задрищенці щодо моєї трудової дисципліни. Він вважає, що це смішно. Я теж колись так вважав. Поки не набридло. За звичкою огризаюся в тому ж стилі і знаходжу що є на обід.
- 13:40 — вирулюємо до праці. Дорогою триндимо «за жизнь». Розповзаємося по роботах.
- 14:20 — наша пісня гарна й нова... Десь посеред процесу пиляння ADSL'я відвалюється основний канал Internet'у. Поки по телефону пояснюю що сталося — все повертається до норми.
- 17:05 — конфігурація нарешті більш-менш читабельна. Збираю манатки, йду додому. По дорозі заходжу на кілька хвилин до телефоністів обговорити плани на травень.
- 17:45 — «кілька хвилин» закінчилися :-) нарешті йду додому.
- 18:10 — їм, шарюся по хаті, потім включаю «Ніжність до ревучого звіра» — трисерійний фільм про льотчиків-випробовувачів. Далі час губиться. Фільм хороший. Долі. Характери. Роздуми. Пісні Юрія Візбора. Виявляється я ніколи не дослуховував до кінця «Ты у меня одна». Та й решта хороші — зі смислом. Десь в процесі приходить брат, потім його дітлахи (вони класні поки не починають за щось цапатися), пробуємо різні картки до мого фотоапарата — не підходять. Потім всі помалу розбігаються і я далі дивлюся кіно.
- 20:55 — виявляється ADSL все-таки недоконфігурований. Скидаю на заводські настройки, відновлюю базові параметри.
- 21:20 — нарешті все працює. Додивляюся фільм.
- 22:40 — нарешті визначився як буде виглядати ця стаття. Сідаю писати.
- 22:55 — згадав про другу(точніше першу) частину посилки. Вчора ввечері вона вже відображалася в системі відслідковування «Укрпошти». Перевірив — пакунок все ще в Києві.
- 23:25 — закінчую статтю і день з тим же висновком, що і зранку — я бездумно продовбав ще один день. Як і багато тисяч інших до нього.
На останок все-таки не втримаюся:
«Ты у меня одна»
Ты у меня одна,
Словно в ночи луна,
Словно в степи сосна,
Словно в году весна.
Hету другой такой
Ни за какой рекой,
Hи за туманами,
Дальними странами.
В инее провода,
В сумерках города.
Вот и взошла звезда,
Чтобы светить всегда,
Чтобы гореть в метель,
Чтобы стелить постель,
Чтобы качать всю ночь
У колыбели дочь.
Вот поворот какой
Делается с рекой.
Можешь отнять покой,
Можешь махнуть рукой,
Можешь отдать долги,
Можешь любить других,
Можешь совсем уйти,
Только свети, свети!
Працює на AutoGenCMS 0.2.6