Задача: Є термопринтер SP-POS58III, є робоче місце під Linux. Потрібно друкувати чеки на цьому принтері.

Для початку про цей принтер треба знати, що насправді китайці нічого не придумували, а взяли чіпи EPSON'a і на них зробили свій девайс. Тому він підтримує EPSON'івські ESC-послідовності, а також звичайний текстовий друк в DOS'івській (866) кодовій сторінці.

З огляду на це отримуємо наступні варіанти вирішення задачі:

Рубрика Новини друзів «пішла гайту» разом з Jooml'ою. Підтримувати її в робочому стані і зараз не проблема, але не бачу в цьому змісту — левова частка всього, що туди публікувалося мене насправді не цікавить. А те, що цікавить постійно губилося в «потоці думок».

Щоб нічого не губилося, а було розсортовано по поличках я тепер використовую Akregator — Linux'ову RSS-читалку. Після «фільтрації» систематично читаю таке:

Наркотики треба перевозити в дупі свого пса. Коли на митниці собака, що шукає наркотики почне там нюхати митник подумає, що песики просто знайомляться.

Тиха ніч.
Бажання...
Мрії..
Спогади...
Калейдоскоп обличч.

Люди! Хто ви?!!
Я вас знаю?
З підсвідомості єхидні сови: Угу! Угу!
Не згадаю...
Засинаю...

Думаю в кожного з нас бувають моменти, коли якась пісня, фільм або книга дуже точно описують поточні події чи відчуття. Я сьогодні зрозумів на що схожі результати моїх «здвигів по фазі»:

Вчора мені задали правильне питання про «неадекватну» статтю:«А хто винен, що в тебе все не так, як ти хочеш?»

Я непомітно оглянувся в пошуках дзеркала і скромно промовчав ;-)

Зрозуміло, що я. Але що я роблю не так? Насправді відповідь проста (і, що найгірше, — чудово мені відома, але хто ж собі зізнається в своїх же недоліках): в мене є чарівні слова «завтра», «потім», «пізніше», які, як виявилося, все лише псують.

Хоч життя останнім часом і вчить нічого не планувати, але я, напевно, поганий учень.

Тому я «підписався» на пропозицію співробітника проїхатися після Великодня та травневих свят по Арабатській стрілці та південному березі Криму. Час вибрано навмисне: ще не літо — не буде сонце в голову жарити і вже закінчаться вихідні, коли таких «russo turisto» буде просто навалом.

Маршрут:

Вдаримо логікою по здоровому глузду:

• Дератизація — позбавлення від щурів (rats)
• Дефекація — позбавлення від, вибачте на слові, гімна (feces)

Ще є дегідратація, денормалізація, депіляція і т.д...

По аналогії з ними можемо дати визначення:

Демонстрація — позбавлення від монстрів

Чому нудно? Бо адекватність — це відповідність певним нормам, стандартам. Відповідати нормам і стандартам сучасного суспільства не просто нудно — це повний кабздєц! Озирніться! Комусь взагалі подобається те, що зараз відбувається? З ним? В державі? В світі? Ви мріяли коли-небудь жити так, як живете сьогодні?

Я — ні! Я мріяв зовсім про інше! Про подорожі, пригоди... Поплавати вітрильником морями і океанами... Політати на повітряній кулі, літаку, вертольоті... Полетіти в космос врешті-решт!

Щось фантастика, щось — в межах можливого, але цього всього не було і немає... А те, що є — чотири стіни, монітор, незначна зміна декорацій при переході з роботи додому і з дому на роботу — все це не снилося навіть в страшних снах.

Я не хочу цього! Це нудно!

Вітаю всіх.

З чим?

А зі всім підряд.