Що я читаю в Internet'i
Рубрика Новини друзів «пішла гайту» разом з Jooml'ою. Підтримувати її в робочому стані і зараз не проблема, але не бачу в цьому змісту — левова частка всього, що туди публікувалося мене насправді не цікавить. А те, що цікавить постійно губилося в «потоці думок».
Щоб нічого не губилося, а було розсортовано по поличках я тепер використовую Akregator — Linux'ову RSS-читалку. Після «фільтрації» систематично читаю таке:
-
Ola life — блог Олі Супрун, як кажуть в Одесі, «за жизнь». Не тому, що ця сама «жизнь» надто цікава сама по собі чи мені особисто, а просто тому, що вона справжня — зі справжніми радостями і переживаннями. Часом близькими, часом незрозумілими, але справжніми.
-
опосередкована щирість — блог ще однієї Олі — Олі Врублевської. По духу майже ідентичний попередньому, але є одне «але», яке коротко описати можна фразою я розумію. «Чіпляє» кожна стаття. Мені близькі і зрозумілі почуття, хід думок, висновки абсолютно незнайомої людини. Це для мене дивно, а це ще одна причина читати далі.
-
Статті ZARS'a на vorobus.com — насправді вартують цілком самостійного блогу, бо кардинально відрізняються від Ігорових: вони змістовні, цікаві, пізнавальні і актуальні, а не «аби було, чим більше — тим краще».
-
Журнал «Пробудження» i Мандрівки часом від Павла Чайки. Щоправда він останнім часом здебільшого публікує чужі статті і серед них трапяється досить занудне чтиво, але як правило досить пізнавально, а коли пише сам Павло — ще й не абияк цікаво.
-
СЮМ — «брат по розуму» Юра Сметана. Такий самий лінуксоїд, як і я. Технічні статті написані настільки цікаво і зрозуміло, що часом виникає бажання проробити це все в себе. А те що вони розбавлені історіями з життя — так це ще й добре — не можна весь час тільки про комп’ютери думати.
-
Український інтернет — невичерпне джерело інформації про нові сайти, блоги і просто події в украінському internet-просторі і навколо нього. Якби хлопцям вдалося ще відновити темпи, які були на старті...(Хоча чиє б теля ричало — мені б самому хоч якогось темпу навчитися дотримуватися)
-
UAReview. Можна більше нічого не писати — вже вся Україна знає що і до чого (що, правда, не заважає авторитетним виданням «куплятися» на їхні новини). Мені не так весело читати самі новини, як коментарі до них.
-
UkrBash. Теж цілком самодостатня назва. І теж дуже весела.
- І на закуску — Блогери — найвдаліша з відомих мені спроб зібрати львівських, навколольвівських, а часом і зовсімнельвівських блогерів докупи. І хоча ініціатор і організатор цього збіговиська Тарас часом любить побурчати на тему «все не так», насправді все класно навіть в тому форматі, що є зараз, а якщо вдасться на цій базі зорганізуватися для втілення спільних проектів — буде взагалі супер.
З RSS'ами розібралися. Крім них є ще соціальні мережі. Як би я не старався від них відкараскатися — є в їх організації моменти і можливості, з яких буває користь. Як додатковий бонус там можна теж знайти цікаві новини, зокрема Український дайджест блогосфери — систематично підкидає в скарбничку якийсь новий блог чи просто цікаві статті з вже відомих, але «не мого формату» блогів.
Це була частина в такому, так би мовити, «новинному» форматі. Але крім цього є ще сайти на які я заходжу, коли хочеться відпочити — почитати книжку чи подивитися кіно. Internet-книжками мене майже 100% забезпечує сайт lib.rus.ec. Фільми з гарним українським перекладом, як правило шукаю на uateam.tv та toloka.hurtom.com. Непогана, але здебільшого безсистемна підбірка є на torrent.share.net.ua. Якщо фільм російський, або українського перекладу немає і найближчим часом не намічається — kinozal.tv.
Все решта по мірі необхідності знаходить Гугл.