Перенесено з сайту tourpro.com.ua
Наслухавшись від колег та перечитавши відгуки в інтернеті, наскільки легкий маршрут Славськ—Свалява ми вирішили присвятити минулу неділю вело-прогулянці саме між цими населеними пунктами. Але не так сталося як гадалося...
Основним чинником, який завадив здійсненню наших планів був той факт, що ніхто з нас раніше не їздив цими місцями і шлях собі ми прокладали за допомогою GPS-навігатора.
Доки варіантів дороги було небагато він вів нас дуже навіть непоганим маршрутом, я б сказав навіть: хорошим маршрутом — майже постійно вниз. А от як тільки з’явилося роздоріжжя...
Лінощі і місцеві жителі підказували нам, що треба їхати на трасу, а небажання дихати вихлопними газами і GPS — на сільську дорогу. Як же двоє останніх помилялися!!! Як тільки ми звернули у «поворот не туди» дорога стала помітно розбитішою і на зміну невеличкому спуску прийшов ландшафт «горб-яма», тобто дві хвилини спускаєшся, а потім двадцять хвилин тягнеш ровер на наступний горб, щоб знову спуститися за дві хвилини.
Це суттєво знизило наш темп і в певний момент ми почали побоюватися, що не встигнемо на електричку до Львова, тому при першій же нагоді повернули в сторону залізниці — до Лавочного. Дорогою нам ще й абориген-дезинформатор додав впевненості, кажучи, що наш поїзд буде на дві години швидше, ніж ми очікували (в той час поїзд і справді був, але не той, який нам було потрібно і про який ми запитували).
Таким чином на залізничній станції ми опинилися за три з гаком години до відправки поїзда і до самого Львова фактично байдикували. Мене й досі не полишає відчуття, що якби ми не розверталися на Лавочне, то принаймні до Воловця цілком могли б встигнути....
P.S. Фотоапарат, як завжди, був при мені і, як завжди, пропоную всім бажаючим завантажити чи просто переглянути фотозвіт:
Працює на AutoGenCMS 0.2.6