Дуалістичний виклад аналізу впливу надмірних доз дигідрогенмоноксиду на конструктивні та декоративні елементи сучасних споруд

Попри наукові факти, що свідчать про переважну нешкідливість дигідрогенмоноксиду (ДГМО), також в різних галузях широко відомі приклади негативної дії надмірної його кількості. Зазначені обсяги ДГМО взємодіють з конструктивними та декоративними елементами споруд переважно внаслідок форс-мажорних ситуацій, тому подальший аналіз спирається саме на дослідження наслідків вищезгаданих форс-мажорних обставин.

Детальний аналіз результатів впливу дигідрогенмоноксиду на елементи споруди, що стався внаслідок масштабного витоку цієї речовини в межах означеної споруди, показує, що експериментально доведеними можна вважати наступні тези:

1. ДГМО, будучи одним з найвідоміших розчинників, негативно впливає на адгезійні характеристики скріплюючих сумішей, що призводить до порушення нормального розміщення декоративних елементів, закріплених з їх допомогою.
2. Також, в силу означених особливостей даної сполуки, виявлено деструктивний вплив ДГМО на акрилові емульсії, якими покриті окремі елементи, внаслідок чого зазначене покриття частково руйнується.
3. Оскільки дигідрогенмоноксид не має біоцидних властивостей, та здатний проникати і тривалий час затримуватися в окремих конструкціях, це створює умови придатні до активного розмноження спор грибкової флори, що носить не лише негативний санітарний характер, а й суттєво погіршує естетичне сприйняття враженої поверхні.
4. Конструктивні елементи, що містять в своєму складі целюлозу, внаслідок тривалої чи інтенсивної взаємодії з ДГМО також здатні до непередбачуваних деформацій, що не лише візуально спотворюють означені конструкції, а й часто призводять до неможливості їх подальшого нормального функціонування. Вплив ДГМО на окремі целюлозовмісні конструкції суміщає даний негативний ефект з ефектом описаним в п.3.

Як підсумок перелічених вище проявів впливу великих обсягів ДГМО на конструктивні та декоративні елементи, слід визнати, що завдані пошкодження в окремих випадках носять незворотній характер.
 

Все!!! Більше не можу! Тепер по-людськи:
 

Ідею написати оту «вищеозначену» лабуду мені підкинула переписка Олі i Тараса в її статті про наукові статті (Який класний каламбурчик получився!). Тему довго не шукав, бо якраз пофотографував розруху, яка твориться зараз в моїй новій хаті (< — хто не бачив — тут є знимки як все було дещо раніше).

Якщо комусь не нудно буде погортати мою сторінку в «Кантактах», то там знайдеться такий-от запис:

На більше мене тоді не хватило, бо десь з четвертої години я черпав воду з допомогою сусіда, брата і екс-будівельника тої хати, який посеред ночі не тільки не послав мене куди подалі, а й приїхав і перекрив воду на стояку. При нагоді: всім трьом ще раз моє велике «дякую!»

Потім були ще одні коломийки, про які я напишу окремо, ще пізніше мене заслали в Одесу. За цей час все з перемінним успіхом сохло (коли теплоенерго включало тепло — сохло, коли виключало — абсолютний нуль ефекту від електродуйок, газу і ганяння сквозняків) і от нарешті МАЙЖЕ висохло.

Результат:

1. Шпалери і багети повідклеювалися
   
2. Фарба позмивалася
   
3. По стінах кинувся грибок
   
4. Ламінат повздувався, дверну коробку покоробило так, що двері не закриваються, і «на закуску» грибок перекинувся ще й на неї
   

Одну стіну я від грибка вже віддраяв, зняв пошкоджену ділянку ламінату, частину шпалер обдер і викинув, частину сподіваюся вдасться приклеїти на місце, бо якщо ще й їх почати дерти, то від того ремонту взагалі нічого не лишиться. Тепло нарешті є постійно, так що останки вологи, які ще прокльовуються з-під пінополіуритану, на який постелений ламінат, маю надію за тиждень-другий таки випаруються.

P.S. Двоє людей не змовляючись в розмові про мій потоп сказали «я б напевно плакав» (як рідні, чесне слово). Так от: фіґ вам! Цей атракціон в моєму виконанні, в-принципі, можна побачити, але зовсім з інших причин, і аж ніяк не через матеріальні збитки. Мені більше до вподоби сміятися. Не вірите — перечитайте першу половину статті :-)

P.P.S. Дигідрогенмоноксид — хімічна сполука, яка складаєтся з двох атомів гідрогену (водню) і одного атома оксигену (кисню), тобто це наше всюдисуще АШ-ДВА-О, простіше кажучи — вода.