«Там, де закінчується веселка»
Чисто випадково згадав що таке епістолярна література і, як не дивно — на якій сторінці підручника з української літератури було відповідне визначення (свого часу я випадково відколов з цим непримітним фактом один номер).
Якщо хто не знає — це твори написані у формі листів. А згадав я це все, бо мені трапилася книга Сесілії Ахерн «Там, де закінчується веселка». Автор більш відома широкому загалу за свій бестселер «P.S. Я кохаю тебе» та його екранізацію, проте я це дізнався вже пост-фактум — після того як вирішив більше дізнатися про автора книги, яка мене захопила і не відпускала весь цей тиждень.
Спробую зацікавити і вас.
Книга складається з листів, записок, газетних вирізок, емейлів і історії ICQ та чату такої собі Розі Дан від семи років і доки її життя не перетворилося на мрію. Щоправда до цього моменту пройшло чимало років і їй довелося пережити чимало складних життєвих ситуацій: школярка, мати-одиначка, невдалий шлюб, кар’єрні злети і падіння. Читаючи цей імпровізований щоденник дізнаєшся про житейські проблеми різного віку, рішення, їх мотивацію.
Часом ситуації дуже передбачувані і їх наскрізь бачать і читачі, і всі інші персонажі, крім головної героїні. Часом здається, от так вже точно не може бути, але ловиш себе на тому, що
1. може і було і буде
2. і зовсім не в книзі, а в реальному житті
Книга читається на одному диханні і залишає по собі відчуття, що скільки б підніжок не ставило життя, скільки б не підсовувало свою фірмову дулю у вигляді слова «невчасно» — все стане на свої місця і все буде добре.
Працює на AutoGenCMS 0.2.6