Про атлантів, Атлантиду і «Backspace»
Багато хороших слів про книжку «Атлант розправив плечі» гамерицької росіянки Айн Ренд (а якби лишилася жити в савєцкому саюзі — Аліси Розенбаум), та ще й від людини з правильними ходом думок — то вже є причина почати читати ту книжку
Читати книжку як Оля — цілий рік — то для мене означає, що книга гіперзанудна (от наприклад «Чёрное безмолвие» Юрія Глазкова не пішла і все, хоч я фантастику дуже люблю), тому довелося прочитати за три дні :-D
Якщо коротко: «Атлант...» описує капіталістичний варіант застосування совкового лозунгу „от каждого по способностям, каждому по потребностям“: бездарні бізнесмени і просто нероби пропихаються в вищі ешелони влади і видають купу законів і указів, котрі впроваджують таку собі «табличку ділення». Прикормлені філософи і журналісти розповсюджують відповідні морально-етичні засади: якщо винагороду отримує той, хто заслужив — це фігня, а от похвалити чи дати гроші чи ще там щось тому, хто не заслужив — «ото дєло!» Само собою люди думаючі і працюючі зразу ж зрозуміли за чий це все рахунок буде відбуватися і то по одному, а то і групами починають свалювати зі своїх посад чимподалі. «Ініціативна група» того своєрідного процесу забастовки — про тих взагалі ходить легенда, що вони знайшли Атлантиду і залишилися там.
Власне оця «ініціативна група» і вишукує бізнесменів і вчених, які ще пробують боротися з державною машиною, але яких вона от-от роздушить, розказують їм свої переконання, міркування і плани і пропонують так само свалити в їхню «Атлантиду», яка насправді ніяка не Атлантида, а просто дуже добре захована місцевість. З очевидних міркувань туди драпає чимраз більше люду, економіка без думаючих і працьовитих людей летить в тартарари. Головна героїня бачить це все, спочатку шукає тих зволочів, які все розвалюють, але коли випадково знаходить і взнає повну історію що і до чого — ще якийсь час рипається, але вже без особливого ентузіазму і недовго.
Кінчається все закономірно: люди змітають до бєніної мами систему, яка не може їх елементарно хоча б нагодувати і починають будувати все з нуля.
На щастя в реальному житті ще не все так запущено, але ознаки гниття вже вилазять.
Цитата з книги: «Не имей сто монет в облигaциях, a имей сто друзей в оргaнизaциях». І подивіться чий бізнес процвітає: того, хто має «кришу» у владі! У всіх решта його або просто «віджимають» або обкладають скаженими поборами.
Ще цитата: «Задумывались ли вы, практичные люди, о том, что этого вполне достаточно, чтобы уничтожить всю вашу огромную сложную систему с ее законами и оружием, – просто если надо точно назвать суть того, чем вы занимаетесь?» Уявіть, що різні кісєльови перестануть брехати і покажуть все як є. Скільки хвилин протримається після цього на троні Путін? Скільки ще держав і установ виженуть взаший своїх керівників?
Або прочитайте цей уривок «Невозможно управлять невинными людьми. Единственная власть, которую имеет любое правительство, – это право применения жестоких мер по отношению к уголовникам. Что ж, когда уголовников не хватает, их создают. Столько вещей объявляется криминальными, что становится невозможно жить, не нарушая законов.» і згадайте січневі закони Колєсніченка-Олійника. А потім згадайте, що «Атлант...» написаний в 1957 році.
В мене часами складається враження, що хтось в нас у владі взяв цю книгу за підручник, але не зрозумів де добро а де зло.
При читанні фрази «нет никчемной работы, а есть никчемные люди, которых не устроит никакая работа.» відразу згадується наша система освіти і біржа праці. Всі хочуть сидіти в офісах, гребти бабло лопатою, а на «чорну роботу» погоджуються як на якусь крайність, виключно тимчасово і мають то за великий встид. В результаті ВУЗи, які навчали таких спеціалістів стають непопулярними, закриваються повністю чи закривають відповідні факультети і певних фахівців зараз днем з вогнем не знайдеш.
Живий приклад. Проходили ми з братом днями повз майстерню годинникаря і сама собою піднялася тема: а от піде дєдулік не пенсію і хто прийде замість нього? І навіть якщо хтось захоче: куди зараз йти вчитися на годинникаря?
А наріжний камінь всіх програм всіх наших політиків — «соціалка». Хто це все оплачує насправді? «Они провозгласили, что каждый человек имеет право жить, не трудясь, несмотря на то что это противоречит опыту и реальности, что каждый человек имеет право на необходимый минимум средств к существованию — пищу, одежду, жилье, которые должны предоставляться ему без всяких усилий с его стороны, как его прирожденное право. Предоставляться — кем? Как бы никем.» Ви вірите, що справді ніким?
Взагалі по ходу читання я бачив чимало паралелей між книжкою і своїм життям. Я бачив як дорожезний надшвидкий пристрій збереження даних згноїли в підвалі, «бо шумить». Я бачив як приймалися абсолютно неадекватні рішення, «бо так сакзав правильний чєловєк». Я бачив кадрові призначення, де ставилися абсолютно «лєві» люди на дуже відповідальні посади, просто за те, що це були «свої» люди. І зараз, коли я йду з роботи, на якій простирчав чотирнадцять років я бачу, що є цілі напрямки, які були по барабану всім, бо «Помф’юк зробить». Порівняно з героями книги я так — погуляти вийшов — сисадмін-самоучка, але бігати на роботу поночах і по вихідних і робити це все комусь-таки прийдеться або «львів сіті каунсіль нєтворк кырдык».
А ще я мав честь знати викладача інституту, який пішов працювати двірником, бо лікарі порадили більше бувати на свіжому повітрі. Це було трошки давно і на загальному фоні є вийнятком, але такі вийнятки дають віру, що не все ще прогнило.
P.S. Та ж провокаторка :-), яка підсадила мене на це чтиво якось раз кинула мені картинку з надписом
і дуже цікаво попала «в точку». Вдруге вона мені цю картинку скинула два тижні тому. Тоді я про свої плани щодо працевлаштування не особливо пашталакав, бо все було вилами по воді писано, а тепер відповім: backspace з’їв коментар «Nafiga іти на зустріч з Назаром Козаком, якщо можна піти на співбесіду на хорошу роботу». Я дуже хотів бути на тій зустрічі, бо висока концентрація думаючих людей на мене позитивно впливає, але відео-співбесіда з забугрецькими роботодавцями була в той же час :-(
P.P.S. А ще в тій книжці була залізниця і ще багато-багато чого я не розповів, а все тому, що раджу вам її читати самим.
Працює на AutoGenCMS 0.2.6