Інтерв’ю з Павлом Чайкою
Сьогодні в гостях «Блогу ні про що» людина, з якою в мене стільки спільних друзів, що я вже й не згадаю хто саме нас познайомив. Ще одна паралель — наші блоги ми завели приблизно одночасно плюс-мінус місяць і я вже точно можу сказати, що в Павла получається цікавіше :-) Вдвічі приємніше мені було дізнатися, що нещодавно Павло створив ще один блог — «Мандрівки часом». Отже зустрічайте:
Вітаю, Павле. Як воно — вести два блоги одночасно? Увага не розпорошується?
Вітаю Володимире! Вести два блоги одночасно мені зовсім не важко, адже за рік роботи над першим сайтом, яким є журнал «Пробудження», вже трохи набив руку у написанні всіляких статей. І взагалі помітив таку штуку: чим більше ти пишеш, тим легше тобі стає писати, так само як і апетит — приходить під час їжі. А от якщо довгий час нічого не писати, тоді знов повернутись до пера (себто клавіатури) буває трохи важкувато. Щодо уваги, то вона звісно розпорошується, але вважаю, що увазі розпорошуватись вельми корисно і треба вміти її переключати з одної теми на іншу. По своєму характеру мені легко займатись одразу кількома різними справами, але це особливість мого психологічного типу, для когось може бути краще навпаки концентрувати увагу тільки на чомусь одному.
Багато людей створює тематичні сайти українською мовою, мотивуючи це фразою типу «українською такого ще немає (дуже мало)». З тих же причин користувачі частіше вводять в пошуковики фрази і слова російською чи англійською — так більше інформації знаходиться. Що показує твій досвід — йде український читач на україномовні блоги?
Звичайно що йде. Періодично аналізую статистику відвідувань своїх сайтів, зокрема по яких пошукових запитах на них приходять відвідувачі з пошукових систем. І приблизно 40-50 відсотків запитів україномовні, а це говорить про те, що український інтернет має перспективу зростання та розвитку. Також дуже файно те, що конкуренція в українському інтернеті в рази менша ніж в рунеті (не говорячи вже про англомовний «буржунет»), і багато статей українською мовою по всіляких тематичних запитах одразу потрапляють у верхні місця пошукових систем.
Для «Пробудження» ти вже зробив англійську версію. Чи буде англомовним travel-in-timei, якщо так, то чи не легше було б відразу всі статті писати трьома мовами ніж потім «наздоганяти»?
Якщо чесно, то англійська мова на журналі «Пробудження» — це експеримент, мета якого доволі меркантильна — заробити більше грошенят, залучивши англомовних рекламодавців, а також отримати більший дохід на контекстній рекламі Гугл Адсенс, адже не секрет, що вартість кліків по англомовній рекламі в рази вища від кліків по українських чи російських оголошеннях (як не крути, а в америкосів та всяких інших англійців більше грошенят). Якщо експеримент буде вдалий, тоді добавлю англійську версію і на свій другий сайт.
«Пробудження» — езотеричний сайт, «Мандрівки» — історичний. Які ще в тебе є захоплення і на яку тематику буде наступний сайт :-) ?
Ще б зробив сайт про динозаврів. Колись в дитинстві теж дуже захоплювався палеонтологією, і всіма тими динозаврами. Але не знаю чи зміг би подужати три сайти, зараз з двома треба раду давати. Взагалі сайт це як ватра, а ми як кочегари, мусимо постійно підкидати у цю ватру дрова — нові статті. Якщо дрова будуть файними (себто статті цікавими) тоді і ватра буде великою та зігріє всіх довкола, а от якщо дрова не кидати, то ватра може загаснути, а люди просто втратять до сайту інтерес.
Більшість блогерів час від часу жаліється на нестачу тем/матеріалів/натхнення для нових статей. Звідки в тебе цього «добра» аж на два блоги?
Натхнення штука дуже специфічна і відносна, іноді треба писати навіть коли його немає. І тоді воно обов’язково прийде під час роботи. А якщо тільки сидіти та чекати на натхнення, то воно так ніколи і не прийде. Щодо нестачі тем і матеріалів, то тут важливе значення має особиста зацікавленість блогера у тому, про що він пише. Якщо блогер пише тільки ради того, щоб заробити грошенят, то цілком закономірно що не зможе знайти якихось цікавих тем/матеріалів. Треба писати про те, що тебе щиро цікавить, тоді з пошуком тем проблем не буде і сайт буде цікавим і гроші вийде заробити. А якщо нічого не цікавить, тоді взагалі не варто створювати сайт, бо нічого путнього з нього і так не вийде. Скажімо, я би ніколи не зміг вести сайт футбольної тематики, оскільки футбол мені зовсім байдужий, а щоб гарно писати про футбол треба щиро цікавитись футболом (як наш колега пан Воробус), щоб писати про історію треба цікавитись історією, щоб писати про покемонів, треба цікавитись покемонами.
Чим ще зараз займаєшся, так би мовити, «в офлайні» ?
В офлайні я дуже люблю подорожувати, читати гарні книжки (о до речі для блогерів читання книжок дуже корисна річ), слухати гарну музику (зараз слухаю здебільшого кельтський фолк).
Ну і питання на засипку: хоч ти-то пам’ятаєш хто нас все-таки познайомив?
Ага, пам’ятаю, то був Сергійко, який зараз працює в Голландії, то все він.
Ну в мене він теж був першим «підозрюваним», але той-же таки Воробус теж числився серед найімовірніших варіантів.
Твої побажання читачам «Блогу ні про що».
Блог ні про що — це повний дзен, відповідно читачам — пізнати дзен :-)
О!!! Здається в мого блогу з’явився слоган... «Блог ні про що — це повний дзен»! Звучить... Щиро дякую за інтерв’ю і за потенційний слоган, від себе та читачів бажаю тобі творчих успіхів та, сподіваюся, незабаром ми все ж зможемо почитати щось цікавеньке і про динозаврів ;-)
А, оскільки Ви, шановні читачі, не надто спішите підказувати мені кого наступним запросити до розмови, то я вже придумав сам :-P
Сподіваюся це в мене вийде навіть на цьому тижні.
Працює на AutoGenCMS 0.2.6