photorec

На щастя результат воно відсортувало від найсвіжішого до найдавнішого, тому спочатку, коли я побачив сьогоднішні файли, то просто зрадів — «ура запрацювало!». Так само не була сюрпризом і поява фотографій з минулих вихідних.

Очі почали округлюватися і щелепа відвисати, коли далі я побачив фото зі своєї прогулянки містом п’ятого листопада минулого року. Коли на світ Божий вилізла минулорічна відпустка починаючи з Космача і закінчуючи моїми племінниками швидкість від’їзду щелепи вниз вже була постійною :-)

Далі мою нервову систему випробовували спочатку прогулянка з друзями першого жовтня минулого року, Preview вісімнадцятого форуму видавців (14 вересня) і добили остаточно кадри з поїздки на Бакоту (4 вересня).

З цих експериментів я зрозумів ще одну річ — принцип запису фотографій на картку: фотоапарат старається постійно писати їх якомога ближче до початку, що є не зовсім «гуд», бо ресурс перезаписів тої області вичерпається швидше ніж інших і карта пам’яті полетить на смітник набагато швидше ніж якби місце запису файлу вибиралося випадково.

Висновок номер раз: не видаляти фотографій доки картка не заповниться остаточно.

Висновок номер два: приклеїти до кнопки видалення канцелярську кнопку — щоб баловливі руці не лізли!

А це та вреднота мала, яка руці куди не треба пхає.

P.S. Утилітка photorec існує не лише для Linux'a, а й для Windows'a і відновлює досить потужний перелік файлів і з досить пристойного переліку файлових систем (більшість людей цікавлять FAT'и і NTFS'и — підтримуються всі варіації), а не тільки зображення, як можна подумати з її назви, тому якщо у вас щось загубилося чи шкідники похазяйнували — пробуйте — повинна допомогти.