Про оленів, зебру, криві руки і Microsoft

Розкажу я вам, дітки, казочку. Жив-був за морем, за океаном дядько Біллі. Розумний був дядько, але жадібний. А щоб побільше грошей заробити створив Біллі компанію, назвав її Microsoft і почав софт писати щодня більший та більший. І взяв він на роботу програмістів силу-силенну, але не подобалася нормальним програмістам жадібність дядька Біллі і не йшли вони до нього працювати, а йшли до нього працювати довбні криворукі та на всю голову контужені. І придумали ці йолопи, що для мережі 192.168.1.0 можна поставити маску 255.255.1.0 і все буде працювати. Маразму такому дивувався цілий світ і не робив так ніхто, крім таких же йолопів пришелепкуватих, як і в дядька Біллі в компанії працювали.

От і казочці кінець.

А далі йде бувальщина...

Найкраще людську психологію знали не Фрейд з Юнгом, а Мерфі, бо саме він сказав: «Якщо щось погане може статися — воно обов’язково станеться». Нічого не віщувало неприємностей, коли кілька років тому одна серйозна державна установа дала моїм юзерам ключі для openvpn з’єднання і параметри налаштування закритої електронної пошти для обміну службовою кореспонденцією. Щоб не ганяти по всіх підрозділах, яким це щастя було потрібне, я поставив один екземпляр на сервері і налаштував маршрутизацію для всієї мережі.

Нічого не запрацювало, а журнал openvnp'a видав мені що б ви думали? Правильно! Якийсь телепень написав в маршруті на мережу 192.168.1.0 маску 255.255.1.0 і мій Linux'овий сервер справедливо матюкнувся: «bogus netmask 255.255.1.0»

Для тих, хто не знає про що йде мова спробую пояснити на пальцях: маска це така штука, яка дозволяє вказати який кусок IP-адреси є адресою мережі, а який — адресою комп’ютера в ній. За стандартом в двійковому вигляді вона має складатися з неперервної послідовності одиниць (одиниці вказують, що даний біт належить до адреси мережі), за якою йде неперервна послідовність нулів (нулі вказують, що біт належить до адреси комп’ютера). Правильною маскою в розглянутому випадку є 255.255.255.0 (11111111111111111111111100000000). Що означає пропонована маска (11111111111111110000000100000000) — здоровий глузд пояснити не в стані, але MS її «хаває» і це дозволяє окремим екземплярам IT-шної фауни заявляти «в нас все працює».

Два звернення на тему «зробіть по людськи, олені криворукі шановні колеги» з інтервалом приблизно в рік результатів не дали і я покинув цю гиблу ідею. Та й не надокучало воно мені дуже: це сервер — він майже завжди включений — написав один раз ip route add 192.168.1.0/24 via куди_треба і все працює.

З іншої сторони — працює, працює, потім сервер для чогось перезавантажується і опаньки! — не працює. Добре, якщо згадаю, що треба дочекатися з’єднання, а потім додати маршрут, а якщо з’єднання не встановлюється чи перезавантажує хтось, хто не в курсі, чи світла не було кілька годин і він сам перезавантажився — все, гайки, нема маршруту.

Коротше дойшов я до тої кондиції, що вирішив процес автоматизувати. Нічого не шукав в internet’i, бо в часи існування такого явища як з’єднання по додзвону (dial-up) задача 1-в-1 з моєю вирішувалася програмою zebra і останки тієї конфігурації дісталися мені в спадок від попередника. Сам додзвін на той час вже був неживий і я викинув це все куди подалі. Зараз винаходити ровер в мене не було ніякого бажання і я почав шукати ту ж zebr'у. Від самої zebr'и не лишилося навіть веб-сторінки, зате без проблем знайшлася її наступниця — Quagga, так само без проблем встановилася, а в єдиний цікавий мені конфігураційний файл /etc/quagga/zebra.conf я дописав аж одну стрічку: ip route 192.168.1.0/24 куди_треба переконався, що quagga автоматично стартує при завантаженні і маю тепер чистий спокій — як тільки потрібне з’єднання встановлюється маршрут автоматично з’являється в таблиці маршрутизації.

Крім явного задання конфігурації до складу quagg'и входять програми, що підтримують протоколи динамічної маршрутизації OSPFv2, RIP V1 та V2, OSPFv3 (IPv6), RIPng (IPv6) і BGPv4+, але вони необхідні тільки якщо у вас ДУЖЕ складна мережа. Переважно вони потрібні провайдерам для динамічного переключення між різними каналами взаємозв’язку — при неполадках на з’єднанні з іншим провайдером вони самостійно перебудовують шляхи проходження трафіку в обхід збійної ділянки, а при її відновленні знову повертають їх до найкоротшого маршруту. При великому бажанні можна щось таке поналаштовувати і в локальній мережі, але там резервні шляхи значно простіше і доречніше будувати за допомогою протоколу STP (тепер вже навіть не STP, а RSTP як мінімум, а то й MSTP) на керованих комутаторах.

Що далі?

Перенесено з сайту tourpro.com.ua

Далі ретроспективу наших походів мали б продовжити Бакота, Джурин (Дівочі сльози), кілька велопоїздок Львівщиною, але їх більш-менш детально я описував на «Блозі ні про що», а Маняк-Воробус — в себе. Повторюватися тут не бачу змісту, тому з минулими подорожами закінчую і переходжу до майбутніх:

Передача води по витій парі!

Отаке буває! Це не вигадка. Повернулись ми 2 травня з села додому, сів я за комп’ютер, а під модемом (він же ADSL роутер) досить велика калабанька. Перша думка: Може дружина поливала квіти? Але засада — нема біля компа квітів. Ну розслабився, витер воду і забув. Сьогодні дружина дзвонить мені на роботу і каже: «вода під модемом».

День туризму — 2011. Яйко Ілемське (UPD: додав фотозвіт)

Перенесено з сайту tourpro.com.ua

На вихідні перед днем туризму (хто не знає: його відзначають 27 вересня) зібралися ми сходити в Горгани. Частина народу поїхала на умовлене місце ще в п’ятницю, а ми в суботу рано-раненько запакувалися в автобус, по дорозі підхопили стрийський філіал нашої тур-банди, і вже за кілька годин та перша група розказувала нам по мобільному по яких ґрунтових дорогах нам їхати. Ще кільканадцять хвилин наш автобус пробирався по лісовій дорозі, аж доки водій сказав «Все! Далі не поїду!»

Проте він і так завіз нас досить близько до табору і за кілька хвилин наші друзі вже показували нам дорогу наживо.

Не люблю стояти в черзі

У всіх нас є один обов'язок який не дуже складний, але час займає і мене дратує. Мова піде про оплату комунальних послуг. Вся сфера обслуговування прагне до того щоб позбутися черг і щоб клієнт дивлячись на чергу не покидав торгову точку без покупки. Хочу сказати що багатьом це вдається і найяскравішим прикладом є різноманітні супермаркети в яких є по двадцять кас і заправки де тепер майже всюди 4-8 колонок та ще й двосторонні (для автомобілів з правим та лівим розташуванням горловини баку).

А от Ощадбанку це наразі не вдається і ближче до середини кожного місяця коли комунальні служби поскидають свої рахунки, а люди отримають зарплати і пенсії заходити туди зовсім не хочеться і вбивати свій час на вислуховування незадоволених і тих що з ними.

Як заробити в Internet'i $5000

Як показує досвід (і картинка нижче) — цілком можливо.

$5000 Зробити це не важко, але потрібно багато часу — майже рік.

«ТурПро» повертається!!!

Одного весняного дня, коли я сидів в чотирьох стінах з черговою хворобою-на-один-тиждень, а мої друзі наперебій запрошували мене на різні велосипедні і пішохідні вилазки, мені згадалося, що десь так роки два-три назад ми для збору тур-банди, а потім — для обміну враженнями і фотографіями, використовували сайт http://tourpro.com.ua/, створений Вовоюспеціально для таких цілей.

Сайт свого часу був досить активний і цікавий, сама ідея його актуальна і досі, тому я вирішив його відновити...

Космач — 2011

Перенесено з сайту tourpro.com.ua

Технічні роботисобі йдуть, але як то кажуть «Пора і честь знати».

Згадувати почну з подій, які відбулися останніми (поки про них ще щось трохи пам’ятаю ;-) ).

Отже в нічку на 15 жовтня минулого (2011) року ми погрузилися в автобус і рушили по маршруту «Львів—Косів—Шешори—Космач». Частина банди їхала туди не вперше (а дехто і не вдруге), тому основні місця зупинки собі більш—менш уявляли.

«Нічого не зрозуміло, але здорово!»

Якось так склалося, що відразу декілька фактів зводяться до цієї фрази:

  1. Частота появи статей різко впала, а відвідуваність така ж, як і раніше.
  2. Google додав PR, Яндекс забрав ТИЦ. То мій блог став кращим чи гіршим?..
  3. Вийшов (нарешті!) JComments під нові версії Joomla. Вирішив спробувати його з 2.5-ю Джумлою. Працює. Для паралельного коментування через соціалки вирішив прикрутити компонент JLComments, який додає ще закладки «Кантакта» і «Мордокнижки». На статтях з незакритими тегами всі три коментувалки відображаються одночасно: ніякого перемикання між закладками нема і близько. Якщо позакривати теги — все стає на свої місця. Як можна залежати від такої дурниці, яка вже давно не є проблемою?...

Ще раз «Привіт!»

Перенесено з сайту tourpro.com.ua

Тут вже була стаття-привітання, але в процесі експериментів з коментувалками я її грохнув :-) .

Короткий її зміст: цей сайт понад рік пролежав незаслужено забутим, хоча за цей час ми відвідали багато цікавих місць. Про них варто розказати. Також непогано мати місце, де можна централізовано обговорювати підготовку до майбутніх подорожей та самі подорожі, не прив’язуючись до соціальних мереж.

Зараз, поки я підганяю шаблон від форуму phpBB до Jooml'и реєстрація нових користувачів закрита, але ви тим часом можете перечитати старі повідомлення на форумі, а зареєстровані користувачі навіть можуть ввійти і писати коментарі.

Працює на AutoGenCMS 0.2.6

А чому це всі вирішили, що в сайта має бути шапка?