Погода останніх тижнів більше нагадувала осінь, але ось вже кілька днів як все виправилося і можна виходити на природу.

Сьогодні наша гоп-компанія мала нагоду ще раз привітати колегу по блогерському цеху пана Воробусаз його 25-річним ювілеєм. Відбувалося все це безчинство на Чортових скелях неподалік Львова. Фото наших фейсів навряд чи комусь будуть цікаві, але попри приготування шашликів ми всі помітили, що природа остаточно прокинулася від сну

Що не кажіть, а соціальні мережі надійно ввійшли в наше життя і в кожного з нас є обліковий запис в одній-двох-трьох соціалках (навіть моя мама вже крім «одноглазніків» користується ще й «фейсбуком»).

Також з’явилися люди, яким з різних причин потрібно бути постійно «на зв’язку» (працівники компаній, які ведуть бізнес через соціальні медіа або мають там сторінку підтримки користувачів, тощо), або такі як я, які вважають, що це просто зручно.

Ну і само собою, що переключатися між вікнами чи закладками в пошуках нових повідомлень не надто зручно, тому для спілкування бажано придумати щось універсальне.

Про підтримку «кантакта» програмою qutim я вже писав, але, як то кажуть «не контактом єдиним...», та й у кожного є своя улюблена програма для спілкування. Тому сьогодні пропоную вашій увазі більш універсальний варіант.

Я не знаю хто придумав тезу, що Ubuntu — один із найзрозуміліших Linux'ів, але він його явно не пробував інсталювати, а лише користувався.

Мені ж зараз потрібно розібратися з інсталяцією цього чуда і я бачу стільки граблів, що вже б давно плюнув і взяв будь-що інше, якби задача не стояла поставити саме його, а точніше — більш віндоподібну модифікацію — Kubuntu.

Взагалі-то я вважав, що найбільш збочені інсталяції в мене були пов’язані зі специфічним серверним обладнанням. А ні... Шамани племені мумбу-юмбу, які в своїх фігвамах наклепали Бубунту доводять протилежне — сюрпризи бувають і при інсталяції на звичайнісінький середньостатистичний комп.

Сьогодні трошки нафотографував приколів, а потім «добрі люди» — персонажі тих кадрів мені їх повидаляли (Руки би пообривав! Яке показалося таке змалювалося! Чого видаляти?!!!) От я і почав шукати чим відновити фотографії з картки пам’яті. Першою мені трапилася назва mundelete, але не нього лінка не було, зате там же була згадана інша утилітка — fatback і лінк звідки її можна стягнути.

Щось вона пошукала, щось знайшла, але все, що вона знайшла чомусь було нульового розміру.

Наступною на черзі була утиліта photorec, яку ще й до всього не треба було шукати, бо вона була в пакетах до мого дистрибутива.

Коли я побачив ЩО вона мені познаходила, то троха припух...

На відміну від попереднього разу, сьогодні в гостях у «Блогу ні про що» людина з якою в мене виключно віртуальне знайомство — один із адміністраторів сайту «Український Інтернет», мій тезко, Володимир Бузейчук.

Вітаю, Володимире. Що нового чути в місті-герої Одесі, як погода?

Привіт! Вчора й сьогодні — чудова погода, майже відчувається весна. Обіцяють ще й на завтра сонечко й тепло. А далі — побачимо.

Щодо справ у місті-герої — тут, на жаль, не все так сонячно. Проблем, як і в будь-якому іншому місті, купа, і вирішувати їх ніхто не збирається.

Хвилює ж нас те, що й інших громадян України. Ось, наприклад, сьогодні відбувся черговий мітинг на підтримку Оксани Макар, де одесити вимагали від влади правосуддя.

Сьогодні в гостях «Блогу ні про що» людина, з якою в мене стільки спільних друзів, що я вже й не згадаю хто саме нас познайомив. Ще одна паралель — наші блоги ми завели приблизно одночасно плюс-мінус місяць і я вже точно можу сказати, що в Павла получається цікавіше :-) Вдвічі приємніше мені було дізнатися, що нещодавно Павло створив ще один блог — «Мандрівки часом». Отже зустрічайте:

Вітаю, Павле. Як воно — вести два блоги одночасно? Увага не розпорошується?

Вітаю Володимире! Вести два блоги одночасно мені зовсім не важко, адже за рік роботи над першим сайтом, яким є журнал «Пробудження», вже трохи набив руку у написанні всіляких статей. І взагалі помітив таку штуку: чим більше ти пишеш, тим легше тобі стає писати, так само як і апетит — приходить під час їжі. А от якщо довгий час нічого не писати, тоді знов повернутись до пера (себто клавіатури) буває трохи важкувато. Щодо уваги, то вона звісно розпорошується, але вважаю, що увазі розпорошуватись вельми корисно і треба вміти її переключати з одної теми на іншу. По своєму характеру мені легко займатись одразу кількома різними справами, але це особливість мого психологічного типу, для когось може бути краще навпаки концентрувати увагу тільки на чомусь одному.

Я часто люблю казати, що 8 березня треба святкувати десь в червні, а то вихідні є, а поїхати кудись в гори — не випадає. Лижникам в цьому плані простіше — вони і зимою і літом мають чого в гори їздити. В мене ж дружба з цим видом спорту не склалася після серії невдалих спроб на дорогах Кайзервальду, тож сподіватися, що десь в Карпатах мій центр мас не буде невпинно тяжіти до землі — марно.

З іншої сторони: сидіти пів тижня в чотирьох стінах чи топтати львівське болото теж не варіант.

Порятунок прийшов несподівано: мої родичі вирішили, що треба щось-там завезти на село і в машині було вільне місце. От я і поїхав в ті ж краї, котрі трохи вже описав в статтях про відпустку.

Якщо ви займаєтеся мережею установи, яка має віддалені підрозділи, то рано чи пізно здоровий глузд, параноя чи маразматичний закон наштовхнуть вас на думку, що зв’язок головної мережі з сателітами варто якось захистити від зловмисників.

Найлегший крок — не використовувати для цих цілей Internet, де вас можуть атакувати не з якоюсь метою, а просто щоб повправлятися, і по можливості організувати лінії безпосереднього зв’язку. Самотужки це зробити буде дуже дорого і довго, а от за допомогою великого провайдера інтернету — помітно швидше, помітно дешевше, але є два але: ви не контролюєте що відбувається з лінією і все-таки це все ще дорого. Тому на практиці частіше зустрічається компромісне рішення — корпоративний VLAN. Це не пряма лінія, але ваші потоки даних програмно ізольовані на обладнанні провайдера. Контроль і далі на стороні провайдера, а ціна набагато приємніша.

Проте незалежно від того чи у вас є пряма лінія чи VLAN все ж залишається імовірність появи, так званого man-in-the-middle — третього учасника, якому стає доступний ваш трафік. До двопровідної (DSL) лінії можна під’єднатися просто двома «крокодилами», а в ethernet чи оптичну лінію можна зробити врізку і поставити концентратор (не комутатор!!!). Спецзв’язок від таких дій захищають поміщаючи кабелі в герметичну трубу, в яку накачують під тиском повітря і ставлять датчик: впав тиск — хтось пошкодив трубу — за шкірку і в відповідну службу... Але таку систему може собі дозволити тільки держава і великі корпорації.

Про VLAN годі і говорити — це програмне рішення і в нього можна включитися і відключитися взагалі не залишаючи слідів. Ну або просто обладнання збій дасть, чи адміністратор по недогляду щось наплутає і у вас з’являться непередбачувані сусіди.

Висновок — потрібен ще один рівень захисту.

UPD: Як показав детальніший розбір польотів все, що нижче написано про сертифікацію можна помножити на нуль, оскільки для захисту конфіденційної інформації закон вимагає додаткову сертифікацію, якої не проходив жоден з перелічених пристроїв. Які мережні пристрої відповідають вимогам — на просторах інтернету не згадується :-(

Після шквалу пропозицій щодо кандидатури на наступне інтерв’ю довелося підрахувати голоси. Переміг Ігор, широкому загалу відомий як Воробус.Vox populi — vox Dei і ось він власною персоною в гостях «Блогу ні про що».

Вітаю, Ігоре. Як справи твого блогу питати не буду — бачу що добре. Натомість запитаю які є плани на майбутнє? Може якісь конкурси чи якісь нові рубрики?

Доброго дня, пане Володимир. Блог потихеньку функціонує, трошки коментатори «притравлюють», але я критику сприймаю нормально.:) Щодо новинок, то всіх я відкривати не буду, бо буде нецікаво, скажу лише, що таки планується відкриття нової рубрики (звідки ти знав?), і звісно футбольний поєдинок за участю найактивніших відвідувачів блогу, де ви, пане Володимире, будете запрошені також.

Чому своєю абревіатурою не користується Житомирська Обласна Податкова Адміністрація вже знають напевно всі, але не всі знають, що ще є Полтавська Обласна Податкова адміністрація та Історична Бібліотека України.