Запитання вірменському радіо:

— Чому в Верховній раді України нема «Партії любителів жінок»?

Вірменське радіо відповідає:

— Бо там одні під...си — вони не можуть бути любителями жінок.

Оголошення

Підготую до участі в шоу «Вагітна у 16».

Осіб, що не досягли зазначеного віку прохання не турбувати.

Світлій пам’яті Воробусової мобілки присвячується...

Цей чувак в пошуках нового телефону вже обгадив пів-Кантакта навколомобільними запитаннями. Я колись-там обіцяв на його статті відповідати статтями в себе, але поки що це в мене виходить не дуже — треба виправлятися.

Отже давайте потихеньку розбиратися куди ж рухається технічний прогрес в сфері мобільних телефонів.

Знову в мене в руках цікава штуковина і знову ділюся враженнями з Вами. На цей раз мені «на растєрзаніє» трапився ноутбук DELL Latitude D630, якщо вірити наклейці на батареї — 2007 року випуску. Незважаючи на поважний вік модель має досить непогані характеристики:

Не пройшло і трьох днів, а в мене знову є інтернет. Бо в понеділок його не було зовсім, в вівторок — видимість зв’язку була, а от працювати на такому зв’язку — нереально. Третина пакетів взагалі йде «в трубу», а решта ходять по п’ять секунд, і то не кудись за моря-океани, а до їхнього рідного DNS-сервера. Про зв’язок зі всім решта світом — мовчу.

Ще сьогодні зранку картина була така ж, а от надвечір вже все бігає більш-менш по-людськи. Якщо такі приколи будуть повторюватися — буду втікати від Укртелекому. По тому, що я читаю на інших блогах — не я один.

Довелося мені останнім часом багато чого почитати і все це, в кінці-кінців, призвело до чергової серії експериментів з блогом. В результаті з’явився оцей «настольний» дизайн, а я вирішив трохи детальніше розповісти вам про етапи його створення.

Отже якщо ви теж хочете зробити власний неповторний дизайн, то попереду вас чекає:

Транспортний колапс у Львові можуть вирішити перевізники-аутсайдери та приватні підприємці. Звучить дивно, але так є.

Картина складається наступним чином: очевидно, що розпорядження міськради про нові маршрути і маршрути, які потрібні мешканцям Львова — це дві різні речі. Мешканці — клієнти. Клієнт завжди правий. А щоб задовільнити потреби клієнта, в цьому випадку в перевізника є такі варіанти:

Перший (неприйнятний). Порушити розпорядження міськради. Наслідки — штрафи, санкції і звинувачення в саботуванні «добрих починань».

Другий (довгий і безперспективний). Чекати поки міська рада розробить ефективні маршрути. Нажаль зараз у всій державі такого роду «розробки» роблять мудрі дяді з-за бугра і результат получається дуже відірваним від життя. (Той німака, який робив цю приснопам’ятну схему напевно в страшному сні не уявляв, що автобусів буде менше ніж заплановано, а правила дорожнього руху взагалі не працюють)

Третій (нестандартний). Вийти з-під юрисдикції того розпорядження.

Механізм нескладний:

Offtopic: ще парочка таких же тем і пора заводити тут рубрику «Суспільство».

Якби не сів за компутер, то вже б спав собі тихенько, а ця стаття з’явилася б завтра. Але так сталося, що сів, та ще й лиха сила дьоргнула заглянути в статтю ЗІК'а на популярну тему і побачив, що з цілої купи викриків про нову транспорту схему їм приглянулася, зокрема, і моя цитата.

Ну що ж. Тоді я ще трохи на цю тему поварнякаю — може ще щось процитувати схочуть. Тим більше, що про нові маршрутки вже понаписували всі кому не лінь, а я ще ні.

Лінь було :-)

Читаю різні ржаки. Серед іншого зустрів рецензію Артема Лебедєва на «новомодний» логотип Львова: http://www.artlebedev.ru/kovodstvo/business-lynch/2010/11/14/

У зв’язку з тим, що стаття про кінець світу отримала абсолютно неадекватний рівень відвідуваності і майже всі коментатори чомусь свято переконані, ніби-то я написав, що він от-от настане (таке враження, що крім мене статтю реально прочитало тільки два з них) передруковую тут цю картинку, яку я знайшов на сайті «Смішно», щоб до всіх нарешті дішло, що я насправді думаю про кінець світу і всі брєдні з ним пов’язані.