Про цей серіал в перекладі від UATeam я вже мимохідь згадував в одній з попередніх статей, але згадка згадкою, а вже перекладено третій сезон і можна розказати дещо детальніше.
Отже сюжет приблизно такий:
«Милі дітки» за різних обставин потрапляють на виправні роботи в громадський центр (це така недо-тюряга десь в забугреччині, судячи по автівках з правим кермом — в Англії). Якусь гостросоціальну муть можна було зробити базуючись вже й на цьому, але сценаристи вирішили додати ще фантастики: в першій же серії під час раптової грози всю цю братію б’є блискавка і вони отримують сили. Хто думки читає, хто в часі пересувається, хто невидимий стає, ще одна дівчина — викликає шалену пристрасть одним лише дотиком. Є й чувак, якого довбануло, але що з того вийшло — невідомо.
Що може статися, якщо супергероями зробити малолітніх злочинців? От про це і весь серіал! Звичайно ж сили дісталися не тільки головним героям, тому їм постійно доводиться зустрічатися зі своїми «колегами».
В другому сезоні з’являється ще й якийсь кадр в масці, який по ходу виявляється одним з головних героїв, але з майбутнього. А коли знаходиться чувак в якого є здатність забирати одну силу і надавати іншу (звісно спочатку забрану ще в когось) — стає взагалі весело. Особливо весело було в серії третього сезону, де він знайшов силу воскрешати мертвих і спровокував появу зомбі, які нападають на людей, кусають їх і тим самим теж перетворюють на зомбі. Майже «І мертві підуть...», тільки зомбачки симпатичніші — не такі розкладені.
Загалом дітки прикольно розважаються, от тільки з наглядачами їм не щастить — доводиться час від часу їх вбивати :-(
Звісно ж детально переказати весь сюжет серіалу в одній статті я просто не в змозі, тому кого зацікавило — дивіться. Переклад, як завжди — супер. Якщо не знати, то й не помічаєш, що він всього двоголосий.
Приніс колега на роботу свіжу забавку — фотоапарат Nikon D200. Трохи поюзаний, трохи з кумеднии налаштуваннями, але загалом повністю робочий. Звісно ж я попросив його опробувати цей девайс і порівняти зі своїм D50. Відразу ж зізнаюся: двохсотка «взула» п’ятдесятку по всіх параметрах. Єдине, що спричиняє певні незручності — картка CF, на котру кардрідери трапляються значно рідше ніж на SD з D50. В будь-якому випадку залишається USB-шнур, через котрий можна зчитати знімки завжди.
Підкинули мені добрі люди завданнячко — назбирати інформації про Сихів. Як не дивно — завданнячко зовсім нетривіальне — пошук Гугла крім Вікіпедіїнічого змістовного не видає, а там, в свою чергу, інформації — кіт наплакав. Що казати, якщо там досі вказана адреса райадміністрації на Зубрівській, замість проспекту Червоної Калини 66.
Але по крихтах трохи з російської, трохи з української вікіпедії, ще щось з сайту міськради вдалося зібрати такі відомості:
Версія розробницької гілки Nightly піднялася до 11. Значить 10 перейшла в статус «бета», а релізом, відповідно, стане версія 9.
Цікаво чи вони нарешті 64-бітну версію для вінди офіційно випустять.
Сайт довго не оновлюється, часом взагалі лежить... Хто частенько сюди заглядає, то здогадався, що я щось черговий раз ламаю.
На цей раз мене потягнуло в сторону «щось таке намалювати...» і в результаті з’явилася головна сторінка з отим глобусом і меню вирівняне по його контурах. В «закромах родіни» ще був варіант, де посилання кружляли по контуру глобуса, але він мені не сподобався — вони то один на одного налізали, то за контур вивалювалися — геморой, одним словом.
Але і з нерухомим варіантом вилізли приколи:
Сьогодні черговий раз мав непереборне бажання роздовбати свою мобілу об стіну!!! Цей чудо-девайс вчора ще повністю заряджений, включений і т.д. сьогодні зранку виявився повністю розрядженим і, відповідно, налаштований там будильник (я ще звечора перевіряв — точно налаштований!) не задзвонив. Як наслідок я спав і дрімав доки хотів, а коли все ж встав і подивився на годинник — отоді почався ПІДЙОМ!!!
Сьогодні колеги нагадали про таку річ як швидкість Internet'y. Зрозуміло, що це штука дуже суб’єктивна — хтось новини читає, а хтось фільми on-line дивиться і що для першого цілком комфортно, то для другого може видаватися страшним гальмуванням.
В своїй статті я б хотів звернутися до першої категорії користувачів і дізнатися їхню думку:
Все, що я збираюся написати настільки віддає маразмом, що в мене було велике бажання написати це в розділі «Приколи та розваги», але потім все ж передумав — закон, одначе...
Отже вже майже рік діє закон «Про захист персональних даних», за порушення норм якого передбачено адміністративну і кримінальну відповідальність. На першу погляд корисна річ, бо за скромну або нескромну плату в Internet'i можна придбати майже будь-яку базу даних — від телефонної і ДАЇ-шної до податкової і банківської. Але при детальному прочитанні — знову починає прокидатися нездорова паранойя, і ось чому:
Працює на AutoGenCMS 0.2.6