Вдусили ’сь ’мо вчора флящинку пива з братніми і сестринними народами :-) з нагоди моїх нещодавніх іменин. Але крім традиційного побутового пивного слабоалкоголізму, якого, як на мене, було б цілком достатньо, двоюрідний брат Джон(насправді Богдан, але через те, що він Малкович — в вузькому колі любителів похохмити став Джоном) здарував мені такий-от мегадевайс:

Перенесено з сайту tourpro.com.ua

Як то кажуть: «Якщо гора не йде до Магомета...», себто ніяк не може назбиратися компанія на Бакоту, то Магомет (в моїй особі) поїде туди з іншою компанією.

Минулих вихідних (20-21 липня) так і сталося. Зібралися в п’ятницю пізно ввечері, запакувалися в бусик і покатулялися.

«Траса» Львів—Тернопіль заслуговує не те що окремої статті, а цілого розділу, але десь на карті ганьби «Укравтодору». Тут лише напишу два слова: можете — обминайте!

Нотатки, з минулих поїздок стали в нагоді — цього разу ми не блукали на об’їздній Тернополя, а відразу поїхали куди треба.

А на місці — як завжди неперевершена краса Поділля і Дністра зокрема. Ну і, звісно ж, не обійшлося без відвідин казкового Кам’янця-Подільського. Виглядало це якось отак:

Принагідно нагадую, що існує такий сайт як ТурПро, на якому час від часу з’являються ідеї поїздок, а згодом — описи того, що получилося. Як, наприклад, оцей. Єдине, що до нього бракує: фотозвіт, який тоді просто-напросто не помістився на сервері.

Трошки перебирання сміття і — вуаля — місце знову є! Тому ловіть:

Давним-давно, аж рік тому :-) я виклав університетські фотографії, трохи розповів про студентське життя і побіжно згадав, що десь би мала відбутися якась зустріч з нагоди десятої річниці випуску.

Приблизно за місяць так і сталося, але свого фотоапарата я, на жаль, на зустріч не взяв, а поки мені скинули фотографії, то якось і призабулося, що треба б щось написати, а забувати такі речі то не є гуд, тому виправляюся: ловіть фотозвіт з Сашиної мобіли, а якщо ще в когось щось є — скиньте, бо до мене прикочувало тільки це.

Далі не зовсім по «Карлсону» (там було «Друг спас друга»), але теж незле: Російська компанія 1С нарешті зробила Linux'ову версію своїх програм. І не лише сервера, як це було донедавна, а й клієнтів.

А це означає, що більше не потрібно платити скажені гроші за продукти життєдіяльності Біла Гейтса, гордо іменовані операційною системою Windows, а преспокійно працювати без їхніх глюків.

Сьогодні мені довелося побувати на заньківчанській прем’єрі — виставі режисера Ореста Огородника «Блазні мимоволі». З самого початку стає зрозуміло, що це комедія: починається все з того, що студент музучилища — барабанщик Тарас — переїхав до батьків в невелику напівпідвальну квартиру, бо посварився з тещею через те, що та порубала його палички, коли до нього о другій годині ночі прийшло натхнення і він вирішив побарабанити :-)

Неділя. Дев’ята ранку. І тут на всю хату крик «Він полетів!!!!!» Я думаю, сусіди були в шоці...

Хто полетів? Стриж, якого ми з сеструхою знайшли на землі по дорозі з церкви. Логічне запитання «А нащо ж ви його до хати притягнули?» виникне в людей, які мислять логічно, але не знають нічого про стрижів.

Розказую:

Про те, що я шкальнув в держави грошей на «стройку века» ви вже знаєте. Тепер пора розказати що з того получилося.

Будинок обіцяний на 2010-й рік з горем пополам добудували і довели до мінімально презентабельного вигляду в 2012-му. «Мінімально презентабельний вигляд» це: вікна-двері, штукатурка, бетонна стяжка (двічі заливана, бо перший раз вони «забули» про труби опалення в підлозі), розведена електрика, водяні і каналізаційні труби, а ще газова труба, одне з кріплень якої всверлено в стіну акурат в електричний дріт.

Само собою все це (газ, вода, електрика) — нікуди не підключено.

Ширина дверних пройомів — 80 см. Тобто мінус коробка мало б бути десь 75 см. ширина дверей. Тепер поміряйте нормальні двері і зрозумієте на що я плююся.

Давно я хотів завести собі цю забавку, але все ніяк не відважувався — грошей воно коштує раз в п’ять більше ніж аналогічний «класичний» жорсткий диск. Спочатку думав, що зроблю собі подарунок на день народження, але подивився на характеристики SSD-дисків і зрозумів, що подарунком собі на день народження буде SATA-3 контролер, без якого вся ця затія практично не має змісту: майже всюди SSD-шки мають саме інтерфейс SATA-3 і якщо вже «витискати» з нього всю швидкість (а для чого він мені ще потрібний?), то треба трохи оновити і комп’ютер.

Потім був Крим — на нього треба було трохи грошенят зекономити, а от днями якраз довелося купляти звичайний ноутбучний хард і я вирішив — гори воно все синім полум’ям — візьму ще й SSD-шку!

Отже що таке SSD-диск і для чого його використовують.