Ще пів години колупання в звітах коханої «Гарячої лінії міста» і я реально почну гарчати і кидатися на оточуючих. Бо, хороба, коли пишеться програма обліку звернень, через сім років до неї якось приліплюються зовсім не плановані функції, а потім впродовж двох років на замовлення двох різних людей пишуться звіти, які беруть дані в різний час і з різними умовами, а потім ще в інших людей стає питання «А чому звіти не відповідають один одному?», то хочеться в довго і голосно матюкатися.

Що характерно: якщо будь-кого з тих людей попросити описати задачу від А до Я, то це в кращому випадку займе кілька днів, а в гіршому — просто вгонить в ступор. Але коли причіпитися до механізмів роботи того, що є, то треба все «по фен-шую» і з терміном «на вчора».

Я такий стан справ в гробу видів, тому тепер всі звіти будуть з одинаковими умовами, без ніякого «разброда і шатаній». Перфразовуючи відому приказку получається: «хочеш добре поставлену задачу — постав її сам».

Сьогоднішнє мєнтовське свавілля поміняло дуже багато моїх поглядів на життя.

Раніше, коли мені казали «валити звідси треба», я сперечався, казав, що й тут можна і роботу нормально знайти і жити пристойно. Віднині варіант «валити звідси» цілком прийнятний. Тому що працювати і жити тут означає платити побори, які потім ідуть на зарплату моральним виродкам, котрі громлять мирні демонстрації і вбивають беззбройних людей. Нехай я ніколи не попаду під ці кулі, бо терпіти не можу політику і натовпи, але я все одно не хочу платити цим зарізякам!
 

А, що не кажіть — добре живеться Майклу Джордану: іменини святкує і на Михайла і на Йордан.

Давно я не викидав такого «фінта вухами», але час від часу, думаю, можна. Відповім тут на питання, яке мені задала Воробусова читачка в коментарях до його статті про транспорт:
PVS, як думаєте, на Сихів трамвай колись впустять?

Придумалося мені на цю тему багато чого, тому ловіть:

Насправді Воробус не єдиний, хто за новорічні і Різдвяні свята підсів на фільми. Просто це такий період, що всі перекладачі теж вихідні і майже нічого нового не з’являлося, а писати про переглянуті серіали N+1—річної давнини нецікаво.

Але от за кілька робочих днів з’явився не лише нашумілий «Шерлок», а й свіженький переклад від UATeam — «Справжній детектив».

Народ! Коли не знаєте як правильно написати — перекладайте на російську. Там «Не має» буде «Не имеет», а «Немає» — «Нет».

Сподіваюся цей трюк комусь та й допоможе і в соцмережах поменшає зворотів «тебе не має» :-)

Тим, хто бодай трохи цікавиться питаннями ліцензій, торентів або просто хоче дізнатися трішки історії найбільшого файлообмінника The Pirate Bay, буде цікаво переглянути український переклад документального фільму «TPB AFK».

Фільм розповідає про судовий процес над засновниками The Pirate Bay, а по ходу дії самі вони (фільм документальний — не забули?) розповідають про історію створення сайту, трохи деталей про його функціонування, про своє бачення судового процесу і ставлення до життя взагалі.

Сьогодні минає рік відтоді, як ми пережили довго прогнозований і щедро рекламований кінець світу. З цього при воду пропоную розпочати нове — армагедонське — літочислення з початком 21 грудня 2012 року, а отже сьогодні Новий рік за армагедонським стилем — 1 січня другого року. З чим вас і вітаю!

У нового літочислення є свої переваги:

Тут не так давно була (вже нема) одна стаття, яка викликала дуже неоднозначні відгуки зі сторони моїх родичів (тому і нема). Так от — це _СПРАВДІ_ дістає! Не вірите, шановні друзі і дорога родино, — почитайте статтю сторонньої людини: http://zarazko.wordpress.com/2013/11/21/o-tempora-o-mores-або-розстановка-крапок-над-і-і-про/.

Шановні оточуючі, нагадую ще раз: залиште, будьте такі ласкаві, свої плани на моє життя при собі.Бажано чимпоглибше в дупі!

P.S. Я може б мовчки поспівчував Олександрі і нічого не писав, але в вівторок знов були «поползновєнія» зачіпити тему, на яку я оголосив велике жирнеТАБУ. Мої думки цілком співзвучні з наведеними в статті вище, кому цікаво — перечитайте і, будь ласка, нарешті зробіть висновки.

Черговий раз використовував цей блог як записник для того, щоб налаштувати ще один Linux'овий роутер. На цей раз мені стала в нагоді нотатка понад дворічної давності про нарізку internet-каналу з допомогою скрипта htb.init. Проте з голови зовсім вилетіло, що котролювати швидкість можна лише на вихідному інтерфейсі, що логічно: не можете ж ви контролювати швидкість приходу вхідних пакетів — як їх друга сторона відправила так і прийдуть.

В результаті я написав правила обмеження швидкості на інтерфейсі, який «дивиться» в internet, i в мене получилося, що користувач може скачувати інформацію з максимальною швидкістю, а віддавати — з тою, яку я «нарізав». Здоровий глузд же підказує, що треба хоча б навпаки, а в ідеалі — контролювати швидкість в обидві сторони.

Здавалося б — нема нічого простішого — продублювати конфігурацію для інтерфейсу, до якого підключений користувач і «дєло в шляпє», але мої граблі, як завжди виявляється, такими простими не бувають: користувач з’єднується по протоколу pppoe і як називається інтерфейс з’єднання котрого користувача наперед вгадати неможливо, більше того — поки користувач не з’єднався потрібного інтерфейсу просто-напросто в системі немає.

Довелося трохи погуглити.