Дуалістичний виклад аналізу впливу надмірних доз дигідрогенмоноксиду на конструктивні та декоративні елементи сучасних споруд

Нещодавно блогерська спільнота жваво дискутувала про доцільність публікації наукових статей в неспеціалізованих індивідуальних мас-медіа. Оскільки в результаті диспуту опоненти не досягли консенсусу, то мною було прийнято рішення цією публікацією експериментально перевірити реакцію читацьких кіл на стилістичний виклад притаманний вищеозначеній категорії контенту.
 

Попри наукові факти, що свідчать про переважну нешкідливість дигідрогенмоноксиду (ДГМО), також в різних галузях широко відомі приклади негативної дії надмірної його кількості. Зазначені обсяги ДГМО взємодіють з конструктивними та декоративними елементами споруд переважно внаслідок форс-мажорних ситуацій, тому подальший аналіз спирається саме на дослідження наслідків вищезгаданих форс-мажорних обставин.

Детальний аналіз результатів впливу дигідрогенмоноксиду на елементи споруди, що стався внаслідок масштабного витоку цієї речовини в межах означеної споруди, показує, що експериментально доведеними можна вважати наступні тези:

  1. ДГМО, будучи одним з найвідоміших розчинників, негативно впливає на адгезійні характеристики скріплюючих сумішей, що призводить до порушення нормального розміщення декоративних елементів, закріплених з їх допомогою.
  2. Також, в силу означених особливостей даної сполуки, виявлено деструктивний вплив ДГМО на акрилові емульсії, якими покриті окремі елементи, внаслідок чого зазначене покриття частково руйнується.
  3. Оскільки дигідрогенмоноксид не має біоцидних властивостей, та здатний проникати і тривалий час затримуватися в окремих конструкціях, це створює умови придатні до активного розмноження спор грибкової флори, що носить не лише негативний санітарний характер, а й суттєво погіршує естетичне сприйняття враженої поверхні.
  4. Конструктивні елементи, що містять в своєму складі целюлозу, внаслідок тривалої чи інтенсивної взаємодії з ДГМО також здатні до непередбачуваних деформацій, що не лише візуально спотворюють означені конструкції, а й часто призводять до неможливості їх подальшого нормального функціонування. Вплив ДГМО на окремі целюлозовмісні конструкції суміщає даний негативний ефект з ефектом описаним в п.3.

Як підсумок перелічених вище проявів впливу великих обсягів ДГМО на конструктивні та декоративні елементи, слід визнати, що завдані пошкодження в окремих випадках носять незворотній характер.
 

Все!!! Більше не можу! Тепер по-людськи:
 

Ідею написати оту «вищеозначену» лабуду мені підкинула переписка Олі i Тараса в її статті про наукові статті (Який класний каламбурчик получився!). Тему довго не шукав, бо якраз пофотографував розруху, яка твориться зараз в моїй новій хаті (< — хто не бачив — тут є знимки як все було дещо раніше).

Якщо комусь не нудно буде погортати мою сторінку в «Кантактах», то там знайдеться такий-от запис:

На більше мене тоді не хватило, бо десь з четвертої години я черпав воду з допомогою сусіда, брата і екс-будівельника тої хати, який посеред ночі не тільки не послав мене куди подалі, а й приїхав і перекрив воду на стояку. При нагоді: всім трьом ще раз моє велике «дякую!»

Потім були ще одні коломийки, про які я напишу окремо, ще пізніше мене заслали в Одесу. За цей час все з перемінним успіхом сохло (коли теплоенерго включало тепло — сохло, коли виключало — абсолютний нуль ефекту від електродуйок, газу і ганяння сквозняків) і от нарешті МАЙЖЕ висохло.

Результат:

  1. Шпалери і багети повідклеювалися
  2. Фарба позмивалася
  3. По стінах кинувся грибок
  4. Ламінат повздувався, дверну коробку покоробило так, що двері не закриваються, і «на закуску» грибок перекинувся ще й на неї

Одну стіну я від грибка вже віддраяв, зняв пошкоджену ділянку ламінату, частину шпалер обдер і викинув, частину сподіваюся вдасться приклеїти на місце, бо якщо ще й їх почати дерти, то від того ремонту взагалі нічого не лишиться. Тепло нарешті є постійно, так що останки вологи, які ще прокльовуються з-під пінополіуритану, на який постелений ламінат, маю надію за тиждень-другий таки випаруються.

P.S. Двоє людей не змовляючись в розмові про мій потоп сказали «я б напевно плакав» (як рідні, чесне слово). Так от: фіґ вам! Цей атракціон в моєму виконанні, в-принципі, можна побачити, але зовсім з інших причин, і аж ніяк не через матеріальні збитки. Мені більше до вподоби сміятися. Не вірите — перечитайте першу половину статті :-)

P.P.S. Дигідрогенмоноксид — хімічна сполука, яка складаєтся з двох атомів гідрогену (водню) і одного атома оксигену (кисню), тобто це наше всюдисуще АШ-ДВА-О, простіше кажучи — вода.

Zotac ZBox ID42

Принесли мені на вихідних налаштувати Zotac ZBox ID42 Plus (Plus в маркуванні означає, що в ньому вже є пам’ять і жорсткий диск, а є просто Zotac ZBox ID42 — там ці комплектуючі можете доставити самостійно). Я люблю гарно зроблені речі. Так от Zotac ZBox ID42 — гарно зроблена річ.

Корпус приблизно 20х20см.та висотою чуть більше сірникової коробки вміщає в себе:

Трохи про ностальгію, мозговий штурм і мінімалізм

Чисто «для ха-ха»: спробуйте згадати себе 13 років тому. Де ви бували? Що ви робили? Що вас захоплювало?

Важко? Мені трохи легше — на той час я потрапив на роботу в абсолютно фантастичне місце. Тоді там розробляли:

Мерці зачали ходити. То певні буде кінец світа. ©Оньо Пукас

Ледь не забув: з літніх канікул повернувся серіал «І мертві підуть» в перекладі від UaTeam

Першу серію нового сезону я подивився якраз перед від’їздом до Одеси. Чекаю на наступні!

Happy zombie-apocalypse :-)

Я Вам не скажу за всю Одесу...

Перенесено з сайту tourpro.com.ua

За всю не скажу, але центр мені ДУЖЕ сподобався. Архітектура там просто фантастична. Інша справа, що воно місцями трохи валиться, але все одно видно, що то красиво. Ну а ті будинки, котрі відремонтовані — просто фантастика.

А море, то є море: воно красиве завжди. Навіть з монстрозними кранами...

Та що я вам розказую — дивіться самі:

Куди я подівся

1. З соцмереж. Відповідь — нікуди :-) Я туди систематично заходжу, але вдома поставив собі «закривалку»:

Іван Сила

Вчора, 8 жовтня, відбувся показ фільму «Іван Сила». Сценаристом та режисером фільму є Віктор Андрієнко. Основою для фільму стала книга Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу», яка в свою чергу базується на реальних фактах з життя Івана Фірцака — уродженця закарпатського села Білки (нині Іршавський район). Це сухі факти, які ви без проблем знайдете в Вікіпедії чи на сайті фільму, а я вам хочу розповісти про свої враження.

Мяу!

Заголовок слід читати задоволеним ситим голосом. Можна одночасно уявляти якогось отакого кота. Якби я міг перетворитися на нього, то так би й виглядав після сьогоднішніх відвідин книжкового форуму. Я знайшов те, що шукав, а потім і те, що не шукав, а на закуску — ще дещо, так би мовити, для користі справи.

Виглядає мій сьогоднішній «обід» так:

Excel — отстой. LibreOffice/OpenOffice Calc рулить!

Мене дуже денервує, коли прості речі треба робити через дупу.

Нещодавно попросили мене зробити простеньку рахувалку. Взагалі-то спочатку мова йшла про програму, але задача виявилася настільки тривіальною, що врешті-решт зійшлися на Excel’і.

Само собою ніякого Excel'я в мене в Linux'i нема і я все робив в LibreOffice. Потім зберіг в форматі Excel'я, перевідкрив, переконався, що нічого не втратилося при конвертації і пішов показувати людині як то все працює.

Ага! Шшас! Так воно і запрацювало...

Працює на AutoGenCMS 0.2.6

А чому це всі вирішили, що в сайта має бути шапка?