Нарешті «польоти у сні і наяву» моєї операційки закінчилися і я можу показати Вам обіцяні фото з нашої поїздки в Бакоту та Кам’янець-Подільський.

Всім хто не їздив — дивіться що Ви пропустили:

На тему халяви в Inernet'i я вже колись писав. Час від часу мене «пробиває» пошукати щось таке свіженьке, а тут ще й дядя MTC допоміг — прислали СМСку, що в мене є якась-там фігня, якщо я зареєструюся на сайті Pokupon.

Насправді та СМС-ка прийшла мені трохи давненько, але тоді я не надав тому значення, а зараз, коли дійшли руки, то вирішив все ж подивитися що там і до чого.

Ми дуже часто вживаємо це словосполучення, але часто не задумуємося чи відповідає воно дійсності.

Зокрема, дуже часто доводться чути це про електротранспорт та й взагалі — все що стосується електрики. Але давайте на секунду замислимося і пригадаємо собі звідки вона береться.

Неймовірно, але мені це вдалося!

Я довів свою домашню систему до абсолютно непрезентабельного стану і вчора угробив цілий вечір, щоб це виправити та ще й на ніч залишив. А найсмішніше те, що до ранку воно через якусь помилку відкатало назад все те, що цілю ніч робило.

Другий прикольний факт — вчора під час відновлення системи я подивився 6 серій серіалу. MPlayer з консолі і драйвер dga (Direct Graphics Access) рулить!!!

Третій приємний факт — зранку я за 15 хв перед виходом на роботу все-таки зробив те, що воно автоматично не змогло зробити за нічку.

Ви спитаєте як я довів систему до такого стану? Елементарно! Додав в список джерел пакетів репозитарії Mandriva cooker (найновіші, але нестабільні пакети) і оновився, а потім побачив глюки і захотів відкатати все назад. НІКОЛИ ТАК НЕ РОБІТЬ!!! Достатньо просто дочекатися доки баги виправлять в свіжих пакетах. А ще краще — не експериментувати, але то не про мене :-)

Обіцяні фото з Бакоти по технічних причинах затримуються.

Багато в житті зустрічається дивного і непоясненого і часто нам доводиться просто-напросто у щось вірити і щось додумувати.

Але так само часто буває і навпаки: ми готові «зуб дати», що точно знаємо і бачили, і в книжках читали про ....., а насправді виявляється, що все це — міф, красива вигадка, романтична легенда.

Отже давайте спробуємо розібратися, що з категорії «це всім відомо» насправді є вигадкою.

Одного прекрасного дня коли відпочивав я в Трускавці (поїхав з сім’єю на вихідні до друга) подзвонив до мене одногрупник і запитав чи можу я встановити йому якусь операційну систему на подарований його мамі iPad2. Я втішився що класна штука попаде в руки і сказав «принось в понеділок», тим більше, що я знав (бо раніше прочитав в якомусь огляді), що операційна система там встановлена, а просто при першому включенні треба зареєструвати оце чудо в iTunes і обов’язково через підключення до звичайного настільного комп’ютера.

Рідко пишу, але про класні події або про наболіле мушу написати. На цей раз стаття буде про наболіле.

Одного разу як більшість порядних українців я у відпустці не відпочивав, а вирішив зайнятись власним авто (заміна мастила, діагностика і ремонт чого треба). Мастило я б міг замінити сам, але виявилась неприємна дрібничка, а саме була зірвана різьба на пробці піддона (а пробка під внутрішній квадрат). І от я для того щоб приварити якогось болтика заїхав на автосервіс і заодно заплатив за діагностику. Надіагностували мені заміну тормозних колодок і пильника зовнішньої гранати. Я впринципі задоволений виїхав з сервісу, бо і витрати невеликі і ремонти не критичні (як для Львова). Роздобув я необхідні запчастини і на той же сервіс для їх встановлення (не буду вдаватись в подробиці заміни хоча я потім подивився в книжку по ремонту автомобіля там було це все описано інакше). Отут почались пригоди.

Як багато хто з Вас знає (я спамив і в Кантактах і в Мордокнижці) на цих вихідних наша тур-банда каталася в Бакоту та Кам’янець-Подільський.

Відпочили просто супер, але по дорозі туди стикнулися з неприємними реаліями наших доріг. По-перше — це їх стан, особливо по Львівській області — межу області можна визначити по якості дорожнього покриття — як тільки виїжджаєте в сусідню відразу дорога стає відчутно рівнішою. Траса Ужгород-Київ — вийняток. Нажаль єдиний.

Але це ще пів біди.

Російськомовну статтю з такою назвою прочитав сьогодні в розсилці і вона змушує серйозно замислитися:

Чи справді є зараз свобода в країні, яка віками була прихистком для втікачів з нашої поневоленої України?

Якщо зараз через якісь обставини Вам доведеться покинути батьківщину, то чи виберете Ви для місця проживання Америку?

Пропоную Вам переклад статті — прочитайте і подумайте:

31 серпня — день блогу!

Це свято буржуї придумали в 2005 році. День вибрали не випадково — якщо мати певну фантазію, то послідовність цифр 3108 з допомогою незначних графічних правок легко можна перетворити на слово Blog.

На відміну від інших «професійних свят» блогери не йдуть відзначати його в найближчу кафешку, а розміщують в себе на блозі посилання на інші блоги і таким чином вбивають двох зайців: популяризують саме блогерство та допомагають знайти іншим сайтам нових читачів.