В своє оправдання хочу сказати....

Тут не так давно була (вже нема) одна стаття, яка викликала дуже неоднозначні відгуки зі сторони моїх родичів (тому і нема). Так от — це _СПРАВДІ_ дістає! Не вірите, шановні друзі і дорога родино, — почитайте статтю сторонньої людини: http://zarazko.wordpress.com/2013/11/21/o-tempora-o-mores-або-розстановка-крапок-над-і-і-про/.

Шановні оточуючі, нагадую ще раз: залиште, будьте такі ласкаві, свої плани на моє життя при собі.Бажано чимпоглибше в дупі!

P.S. Я може б мовчки поспівчував Олександрі і нічого не писав, але в вівторок знов були «поползновєнія» зачіпити тему, на яку я оголосив велике жирнеТАБУ. Мої думки цілком співзвучні з наведеними в статті вище, кому цікаво — перечитайте і, будь ласка, нарешті зробіть висновки.

Дуалістичний виклад аналізу впливу надмірних доз дигідрогенмоноксиду на конструктивні та декоративні елементи сучасних споруд

Нещодавно блогерська спільнота жваво дискутувала про доцільність публікації наукових статей в неспеціалізованих індивідуальних мас-медіа. Оскільки в результаті диспуту опоненти не досягли консенсусу, то мною було прийнято рішення цією публікацією експериментально перевірити реакцію читацьких кіл на стилістичний виклад притаманний вищеозначеній категорії контенту.
 

Трохи про ностальгію, мозговий штурм і мінімалізм

Чисто «для ха-ха»: спробуйте згадати себе 13 років тому. Де ви бували? Що ви робили? Що вас захоплювало?

Важко? Мені трохи легше — на той час я потрапив на роботу в абсолютно фантастичне місце. Тоді там розробляли:

Куди я подівся

1. З соцмереж. Відповідь — нікуди :-) Я туди систематично заходжу, але вдома поставив собі «закривалку»:

In einem unbekannten Land. Vor gar nicht allzu langer Zeit.

Я тут недавно пообіцяв розповісти про «старі добрі часи»... От вам, дітки, казочка.

Як не дивно це прозвучить, але те, що я зараз переважно займаюся комп’ютерами, мережами і подібною тематикою — чиста випадковість. Ну не зовсім випадковість, але, скажімо так: імовірність будь-якого іншого мого захоплення стати професією нічим не менша. В школі мені подобалися практично всі предмети, де треба було включати голову, тобто майже всі крім фізкультури. Взагалі кажучи фізкультура теж подобалася, але виключно в якості додаткової перерви тривалістю в цілий урок.

Школа була не хухри-мухри, а спеціалізована з поглибленим вивченням німецької мови. Так що якби... то писав би це зараз не інженер-програміст, а перекладач. Якби..., то міг би закінчити Лісотех — була б «сімейна традиція». Фізика і математика в старших класах переважили, але одночасно мене відправляли і на олімпіади з географії.

Але найвищу свою оцінку я отримав — не повірите — з української мови і літератури. А було діло так:

INTP!

Три вихідних. Домашній комп’ютерний стіл давно просився на генеральне прибирання і от прийшов його час. В процесі розгрібання речей відкладених з міркувань «ще пригодиться» натрапив на зацофані стікери з оним-єдиним надписом на верхньому: «INTP!».

Хороша пам’ять (переважно класна штука) нагадала мені, що ці буковки я нашкрябав, коли Павло запустив своє «Пробудження» і я почав активно читати не лише його статті, а й дотичні матеріали. Власне це результат кількох тестів (результати всіх, на диво, збіглися), який визначає мій тип особистості. З того ж потоку інформації пам’ятаю, що це якась крайність (клінічний випадок, простіше кажучи ;-) )

Зараз вирішив почитати, що ще розумного пишуть про таких же вар’ятів як я.

Персональна бухгалтерія, невеликий фін-стрип і його аналіз

Колись десь прочитав, що людина, яка записує свої фінансові операції, значно розумніше поводиться з грошима. А оскільки в кінці червня в мене намалювався невеликий мінус і довелося просити гуманітарної допомоги в батьків, то ідея позаписувати свої прибутки/видатки була витягнута з довгого ящика, запхана в примітивну таблицю LibreOffic'овського Calc'a (Linux rulez!) і якщо не щодня, то раз на два-три дні я справно заносив туди скільки, за що, звідки і куди. В процесі таблиця стала не такою примітивною — тепер вона ГАВтоматично показує скільки і де (в кишені, на картці) в мене залишилося, скільки заробив, скільки витратив і т.д.

Не знати чи получилося в мене від того тратити гроші розумніше, але трохи даних для роздумів назбиралося.

Почну з хорошого — з доходів:

«Він полетів!!!!!»

Неділя. Дев’ята ранку. І тут на всю хату крик «Він полетів!!!!!» Я думаю, сусіди були в шоці...

Хто полетів? Стриж, якого ми з сеструхою знайшли на землі по дорозі з церкви. Логічне запитання «А нащо ж ви його до хати притягнули?» виникне в людей, які мислять логічно, але не знають нічого про стрижів.

Розказую:

Хата

Про те, що я шкальнув в держави грошей на «стройку века» ви вже знаєте. Тепер пора розказати що з того получилося.

Будинок обіцяний на 2010-й рік з горем пополам добудували і довели до мінімально презентабельного вигляду в 2012-му. «Мінімально презентабельний вигляд» це: вікна-двері, штукатурка, бетонна стяжка (двічі заливана, бо перший раз вони «забули» про труби опалення в підлозі), розведена електрика, водяні і каналізаційні труби, а ще газова труба, одне з кріплень якої всверлено в стіну акурат в електричний дріт.

Само собою все це (газ, вода, електрика) — нікуди не підключено.

Ширина дверних пройомів — 80 см. Тобто мінус коробка мало б бути десь 75 см. ширина дверей. Тепер поміряйте нормальні двері і зрозумієте на що я плююся.

Працює на AutoGenCMS 0.2.6

А чому це всі вирішили, що в сайта має бути шапка?